про повернення позовної заяви
15.02.2017 Справа № 908/308/17
Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши позовну заяву Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради (71503, м. Енергодар Запорізької області, пр. Будівельників, буд. 17, офіс 5-1, а/с 376)
до Товариства з обмеженою відповідальністю СК «Інженерні системи» (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 41, офіс 514)
про стягнення суми,
15.02.2017 р. в господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю СК «Інженерні системи» суми 96736,73 грн.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пунктів 2, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.
Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, пунктами 2 та 3 ч. 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також документи які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заяви) оплачується судовим збором.
Чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України (п. 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).
В якості доказу сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано квитанцію № 16703620 від 16.11.2016 р. на суму 1378,00 грн. та квитанцію (дублікат) № 16985480 від 05.01.2017 р. на суму 222,00 грн.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Перевіривши факт зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (за належними платіжними реквізитами), суд відзначає, що в Реєстрі підтвердження оплат Управління Державної казначейської служби України у місті Запоріжжі Запорізької області, факт зарахування суми судового збору у розмірі 1378,00 грн., сплаченого квитанцією № 16703620 від 16.11.2016 р., не підтверджено.
Таким чином, господарський суд не може розцінювати вказаний документ як належний доказ сплати позивачем судового збору у встановленому порядку.
При цьому, позивачем не додано відповідну довідку ДКС України про зарахування суми судового збору до Державного бюджету України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі та порядку.
Згідно із пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності.
Позовна заява Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради не містить ідентифікаційного коду позивача та відповідача, вказано лише поштові адреси.
Відсутність ідентифікаційного коду позивача та відповідача не дозволяє повною мірою ідентифікувати ці особи, що розцінюється господарським судом як не зазначення позивачем повного найменування сторін.
Згідно із пунктом 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
Частиною 1 статті 56 ГПК України визначено, що позивач, прокурор зобов'язані при подання позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1 ст. 34 ГПК України).
Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 2 та 3 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
В даному випадку, до позовних матеріалів в якості доказів направлення копії позовної заяви відповідачу було надано ніяким чином не засвідчену світлокопію фіскального чеку від 07.02.2017 р., що позбавляє його статусу належного доказу у справі.
Згідно із пунктом 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Зазначені обставини перешкоджають суду вчинити передбачені нормами Господарського процесуального кодексу України дії по підготовці справи до судового розгляду та є підставами для повернення позовної заяви позивачу.
Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
З огляду на вищевикладене, позовна заява Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Суд вважає за необхідне роз'яснити, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному звертанню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст.ст. 54, 56, 57, п.п. 2, 4, 6 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, м. Енергодар Запорізької області повернути без розгляду.
Додаток: позовні матеріали на 219 аркушах (в т.ч. оригінали: квитанція № 16703620 від 16.11.2016 р. на суму 1378,00 грн., квитанція (дублікат) № 16985480 від 05.01.2017 р. на суму 222,00 грн., Опис вкладення у цінний лист від 07.02.2017 р.). Акт господарського суду Запорізької області від 15.02.17 р.
Суддя М.В. Мірошниченко