"16" лютого 2017 р. Справа № 07/33-38.1
Суддя господарського суду Волинської області Костюк С.В., розглянувши заявуВідкритого акціонерного товариства "Луцьке автотранспортне підприємство 10754"
про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
по справі 07/33-38.1
за позовом Дочірньої компанії “Газ України” в особі Волинської філії ДК “Газ України”, м.Луцьк
до Відкритого акціонерного товариства “Луцьке автотранспортне підприємство 10754”, м.Луцьк
про стягнення 38618грн. 66коп.
Суддя Костюк С.В.
при секретарі Коритан Л.Ю.
за участю представників:
від заявника: ОСОБА_1, дов. від 29.11.2016 року
від стягувача: н/з
Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.
встановив: Рішенням господарського суду від 03.02.2010 року позов Дочірньої компанії “Газ України” в особі Волинської філії ДК “Газ України” до Відкритого акціонерного товариства “Луцьке автотранспортне підприємство 10754” задоволено, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Луцьке автотранспортне підприємство 10754” на користь Дочірньої компанії "Газ України" в особі Волинської філії ДК “Газ України” 38618,66грн. (в тому числі 32158,88грн. основного боргу, 3341,95грн. пені, 2348,82грн. інфляційних втрат та 769,01грн. - 3% річних), а також 386,19грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання даного рішення 15.02.2010 року видано наказ №07/33-1, який направлено стягувачу.
07.02.2017 року від Відкритого акціонерного товариства “Луцьке автотранспортне підприємство 10754” поступила заява про визнання наказу господарського суду від 15.02.2010 року №07/33-1 таким, що не підлягає виконанню.
В судовому засіданні представник Відкритого акціонерного товариства “Луцьке автотранспортне підприємство 10754” заяву підтримав та просить її задоволити.
16.02.2017 року від стягувача надійшов лист за №31/13-926 від 16.02.2017 року в якому повідомлено, що заборгованість боржника за наказом господарського суду Волинської області від 15.02.2010 року №07/33-1 перед стягувачем відсутня.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Волинської області від 03.02.2010 року, задоволено позов Дочірньої компанії “Газ України” в особі Волинської філії ДК “Газ України”, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Луцьке автотранспортне підприємство 10754” на користь Дочірньої компанії "Газ України" в особі Волинської філії ДК “Газ України” 38618,66грн. (в тому числі 32158,88грн. основного боргу, 3341,95грн. пені, 2348,82грн. інфляційних втрат та 769,01грн. - 3% річних), а також 386,19грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, на виконання даного рішення 15.02.2010 року видано наказ №07/33-1.
Як вбачається з матеріалів, 14 квітня 2010 року ухвалою господарського суду Волинської області у справі №8/38-Б було порушено провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Луцьке АТП 10754".
Ухвалою господарського суду Волинської області від 16 червня 2010 року у справі №8/38-Б затверджено реєстр вимог кредиторів боржника і визнано погашеними вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в строк встановлений для їх подання.
З вищевказаної ухвали вбачається, що 06 травня 2010 року в газеті "Голос України" було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Луцьке АТП 10754".
13 січня 2010 року до господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Дочірньої компанії “Газ України” в особі Волинської філії ДК “Газ України” до Відкритого акціонерного товариства “Луцьке автотранспортне підприємство 10754” про стягнення 38618,66 грн.
Рішенням господарського суду Волинської області від 03.02.2010 року у справі №07/33-38 було задоволено позов Дочірньої компанії “Газ України” в особі Волинської філії ДК “Газ України” до Відкритого акціонерного товариства “Луцьке автотранспортне підприємство 10754”, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Луцьке автотранспортне підприємство 10754” на користь Дочірньої компанії "Газ України" в особі Волинської філії ДК “Газ України” 38618,66грн. (в тому числі 32158,88грн. основного боргу, 3341,95грн. пені, 2348,82грн. інфляційних втрат та 769,01грн. - 3% річних), а також 386,19грн. витрат по сплаті державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
15.02.2010 року господарським судом Волинської області на виконання рішення було видано наказ про примусове виконання рішення за номером 07/33-1.
26.09.2010 року державною виконавчої службою було поновлено виконавче провадження ВП№18472711 з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області №07/33-1 виданого 15.02.2010 року, яке було зупинено на підставі ухвали господарського суду Волинської області від 14 квітня 2010 року у справі №8/38-Б про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Луцьке автотранспортне підприємство 10754". Підставою поновлення вказана ухвала суду від 25.07.2016 року №5004/36/11.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.
Згідно з пунктом 15 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 14.05.1992 р. № 2343-XII (зі змінами і доповненнями) після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника відповідно до ст. 14 цього Закону.
Статтею 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникають до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Правові наслідки неподання заяви з грошовими вимогами до боржника у передбачений строк встановлені частиною 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої вимоги конкурсних кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або взагалі не заявлені, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів, а зазначений строк є граничним і поновленню не підтягає.
Як встановлено судом, грошові вимоги Дочірньої компанії “Газ України” в особі Волинської філії ДК “Газ України” до Відкритого акціонерного товариства “Луцьке автотранспортне підприємство 10754” підтверджені рішенням господарського суду Волинської області від 03.02.2010 року у справі №07/33-38 і виникли до 14 квітня 2010 року, тобто до дня порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Луцьке АТП 10754", а тому грошові вимоги позивача відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є конкурсними.
Дочірня компанія “Газ України” в особі Волинської філії ДК “Газ України”, як конкурсний кредитор по стягненню заборгованості, яка виникла до порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Луцьке АТП 10754", не зверталося до господарського суду із заявою про визнання її кредитором боржника та про включення її вимог до реєстру вимог кредиторів. Докази, якими б ці обставини спростовувалися, в матеріалах справи відсутні.
Наявність судового рішення та наказу про його виконання не звільняло позивача від обов'язку звернення із заявою про визнання його грошових вимог до боржника.
Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 25 липня 2016 року провадження у справі про банкрутство відповідача - ВАТ "Луцьке АТП 10754" припинено у зв'язку із затвердженням між боржником та кредиторами мирової угоди.
Тому на думку суду заборгованість відповідача у справі, відповідно до частини 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважається погашеною, у зв'язку з чим підстави для здійснення виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 15.02.2010 року №07/33-1 відсутні.
Згідно із статтею 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.
Поряд із Законом України "Про виконавче провадження" до виконавчого провадження підлягає застосуванню Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В силу статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Отже, до відносин, які мати місце в справі про банкрутство, норми ГПК України застосовуються з урахуванням особливостей Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як спеціального нормативно-правового акта.
В даному випадку Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює додаткові підстави для закінчення виконавчого провадження, зокрема, в зв'язку з припиненням грошових зобов'язань в силу закону відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з чим стаття 117 ГПК України підлягає застосуванню з урахуванням особливостей цього Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з частиною 4 статті 117 ГПК України господарський суд визнає наказ таким, що не підтягає виконанню, також і з інших причин.
До таких підстав слід відносити погашення грошових вимог відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
За приписами статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" погашеними визнаються задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вважаються погашеними.
Отже, у справі про банкрутство вимоги кредиторів є погашеними внаслідок оплати боргу; обміну вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; прощення; новації (укладання мирової угоди у справі про банкрутство), а також застосування граничного строку для подання заяви з вимогами до боржника, встановленого частиною 2 статті 14, частиною 5 статті 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наказ господарського суду Волинської області від 15.02.2010 року на виконання рішення суду від 03.02.2010 року у даній справі є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вимоги Дочірньої компанії “Газ України” в особі Волинської філії ДК “Газ України”, які підтверджені вказаним рішенням господарського суду Волинської області та цим наказом, є погашеними на підставі частини 2 статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
При цьому суд враховує правові позиції Верховного Суду України, зокрема, викладені в постановах від 02 жовтня 2007 року у справі № 6/73, від 19 серпня 2008 року у справі № 3/321.
Керуючись ст.117 ГПК України, господарський суд -
1.Заяву Відкритого акціонерного товариства “Луцьке автотранспортне підприємство 10754” задоволити.
2.Визнати наказ господарського суду Волинської області від 15.02.2010 року №07/33-1, таким що не підлягає виконанню.
Суддя С. В. Костюк