про повернення позовної заяви
16.02.2017 Справа № 904/1356/17
Суддя Ліпинський О.В. , розглянувши матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариство Комерційний банк "ТК КРЕДИТ", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТЕКС-М", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 13 481 452,67грн.
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 13 481 452,67грн.
Розглянувши позовну заяву господарський суд прийшов висновку про повернення позову без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Позивачем не надано доказів сплати судового збору. До позовної заяви позивач надав клопотання про відстрочку сплати судового збору. В обґрунтування відстрочення сплати судового збору позивач посилається на важке фінансове становище позивача у зв'язку з перебуванням банку в процесі ліквідації 08.04.2016, а саме: відсутність на даний час коштів у розмірі 202 221,79грн. для сплати судового збору. У якості доказів тяжкого фінансового стану, позивачем надано кошторис витрат АТ КБ "ТК Кредит" на здійснення ліквідації за період з 01.01.2017 по 31.03.2017.
Згідно з ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Позивачем не надано належних доказів в підтвердження обставин, що його майновий стан утруднює оплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Наданий кошторис не може бути об'єктивним підтвердженням майнового стану останнього, оскільки складений ним самостійно. Крім того, жодних первинних документів фінансової звітності позивачем не надано.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду. Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках.
Згідно з статтею 4 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Звертаючись до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, позивач не навів обґрунтованих підстав та не надав відповідних доказів на підтвердження неможливості сплати ним судового збору; наведені ж позивачем обставини не мають характеру виключних та нічим не підтверджені.
За вказаних обставин клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Додатково зазначаємо, що згідно з ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 4, ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток: позовна заява з додатками.
Суддя ОСОБА_1