про відмову у прийнятті позовної заяви
17.02.2017 Справа № 904/1359/17
Суддя Євстигнеєва Н.М., розглянувши матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпро
до Суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпро
третя особа: Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м. Дніпро
про визнання протиправною та скасування оцінки майна
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить визнати протиправною оцінку майна (зі звітом 2411.1/16 про оцінку вартості майна), затверджену 12.12.2016 суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та скасувати її.
В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ознайомився з матеріалами зведеного виконавчого провадження, за яким він є боржником, в межах цього провадження ознайомився зі звітом 2411.1/16 про оцінку вартості майна, затверджену 12.12.2016 суб'єктом оціночної діяльності, вважає оцінку майна незаконною.
Розглянувши подану позовну заяву суд дійшов висновку про відмову у її прийнятті з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом (ст.41 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" у редакції, яка набрала законної сили з 05.10.2016, визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна (ч.2 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження").
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (ч.3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження").
З наведеного вбачається, що визначення вартості, оцінка майна боржника є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна.
Таким чином, сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України (у тому разі, якщо мова йде про виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області).
Наведене узгоджується з положеннями п.9.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012.
Саме у розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 56, 57 Закону України "Про виконавче провадження".
Пунктом 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз'яснено, що з огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Згідно з пунктом 1 статті 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
За викладених вище обставин у прийнятті позовної заяви слід відмовити на підставі п.1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищевикладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 62, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У прийнятті позовної заяви відмовити.
Позовні матеріали повернути позивачу.
Додаток: позовна заява з додатками на 56-ти аркушах, в т.ч. оригінал платіжного доручення №PROM0BOHTQ від 20.01.2017 про сплату судового збору в розмірі 1 600,00 грн.
Суддя Н.М. Євстигнеєва