14 лютого 2017 року Справа № 910/6642/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. - головуючого,
Малетича М.М.,
Плюшка І.А.,
розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк"
на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 14.06.2016 Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016
у справі№ 910/6642/16
господарського судуміста Києва
за позовомГаражно-будівельного кооперативу "Ямський"
до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Классік-Ассістанс", 2. Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: 1.Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", 2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Український фінансовий альянс", 3.Національний банк України, 4.Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
провизнання недійсним договору,
за участю представників:
від позивача: Олещенко В.І., Воєводіна А.В., Заєць А.П., від відповідача-1: Бондар О.О., від третьої особи-1: Ханович К.В., Таболін О.С., від третьої особи-4: Цуканова С.Г.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.01.2017 касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" у справі №910/6642/16 прийнято до провадження у складі колегії суддів: Самусенко С.С. - головуючий, Малетича М.М., Плюшка І.А. у відповідності до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 26.01.2017.
1. Зміст позовних вимог та стислий виклад підстав подання позову
Гаражно-будівельний кооператив "Ямський" звернувся до господарського суду із позовом до ТОВ "Классік-Ассістанс" та ПАТ "Кредитпромбанк" про визнання недійсним іпотечного договору №49.12/05/І105/08 від 11.02.2008, укладеного між відповідачами.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ГБК "Ямський" укладено з ТОВ "Классік-Ассістанс" договір №2/2 про дольову участь в будівництві від 27.07.2004.
В листопаді 2015 позивачу стало відомо, що згідно іпотечного договору №49.12/05/І105/08 від 11.02.2008 ТОВ "Классік-Ассістанс" надав ПАТ "Кредитпромбанк" в іпотеку майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершене.
Позивач ГБК "Ямський" стверджує про порушення вказаним договором його прав та законних інтересів, оскільки він як власник земельної ділянки та замовник будівництва комплексу нікому ніколи не надавав згоди на передачу всього або будь-якої частини площ і приміщень комплексу в заставу чи іпотеку.
Крім того, позивач зазначав, що станом на дату укладення договору іпотека майнових прав на недобудовані об'єкти нерухомого майна законом не допускалась. Окремі площі і приміщення комплексу, які передані в іпотеку ПАТ "Кредитпромбанк", не були виділені в натурі та не зареєстровані належним чином, не були профінансовані, отже майнові права на них не були реалізовані і не стали об'єктом нерухомого майна, що належить ТОВ "Классік-Ассістанс", та на дату укладення іпотечного договору не існувало затвердженого (зареєстрованого) проекту будівництва комплексу, яким передбачалося будівництво вказаних у ньому площ і приміщень.
2. Стислий виклад суті рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів та мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/6642/16 (суддя Морозов С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 (судді: Скрипка І.М. - головуючий, Тарасенко К.В., Гончаров С.А.), позов задоволено, визнано недійсним іпотечний договір №49.12/05/ І105/08 від 11.02.2008.
Судові рішення мотивовано тим, що іпотечний договір №49.12/05/1105/08 від 11.02.2008 на момент його укладення не відповідав вимогам ст.5 Закону України "Про іпотеку", оскільки на час укладення цього договору вказана стаття не визначала майнові права на об'єкт незавершеного будівництва як предмет іпотеки.
Суди визначилися, що Закон України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" до спірних правовідносин не застосовується.
Зміст пункту іпотечного договору "майно", яким визначається перелік об'єктів, майнові права, на які становлять предмет іпотеки в їх загальному розмірі, не відповідає розміру частки відповідача, визначеної в п.1.5.1 та п.1.7 договору про дольову участь №2/2 в редакції додаткової угоди №6 від 18.08.2006.
Також суди дійшли висновку, що ТОВ "Классік-Ассістанс" не доведено, що на час укладення спірного іпотечного договору ним були вчинені всі визначені договором про дольову участь дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на визначені в іпотечному договорі площі і приміщення або на набуття майнових прав на ці об'єкти.
3. Підстави, з яких оскаржено судові рішення господарських судів
Не погоджуючись із судовими рішеннями у даній справі, ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 203, 215, 627, 628 ЦК України, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У скарзі зазначається, що судами порушено норми ст.25 ГПК України, оскільки відмовлено скаржнику у заміні сторони у справі.
Скаржник зазначає, що згідно ст.5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки може бути також інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору.
4. Доводи, викладені у відзивах на касаційну скаргу
Позивач Гаражно-будівельний кооператив "Ямський" у відзиві на касаційну скаргу вважає її безпідставною та просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки суди дійшли обґрунтованого висновку, що іпотечний договір не відповідав ст.5 Закону України "Про іпотеку" на час його укладення.
Також позивач зазначає, що судами правильно застосовано, зокрема, ст.ст. 25, 27 ГПК України, оскільки на момент ухвалення місцевим господарським судом рішення іпотекодержателем за іпотечним договором був ПАТ "Кредитпромбанк", що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, наданим ПАТ "Дельта Банк". Рішення про державну реєстрацію ПАТ "Дельта Банк" як іпотекодержателя прийнято приватним нотаріусом лише 06.09.2016.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у відзиві на касаційну скаргу підтримує її доводи та звертає увагу, що у ПАТ "Дельта Банк" розпочата процедура ліквідації.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
27.07.2004 між ГБК "Ямський" та ТОВ "Классік-Ассістанс" укладено договір №2/2 про дольову участь в будівництві, за яким сторони домовились про інвестування та господарську діяльність у дольовому будівництві багатоповерхового гаража кооперативу "Ямський" на земельній ділянці площею 3,0251 га за адресою: м.Київ, вул.Старонаводницька, 2-20, власником якої є ГБК "Ямський" згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 03.04.2008.
18.08.2006 між ГБК "Ямський" і ТОВ "Классік-Ассістанс" підписано додаткову угоду №6 до вказаного договору, якою викладено текст договору про дольову участь у новій редакції.
Згідно п.1.1 договору про дольову участь сторони, на умовах, визначених цим договором, домовились взяти дольову участь у будівництві багатоповерхового офісно-гаражного комплексу шляхом здійснення оплати вартості проектування і будівництва частини такого комплексу, визначеної як об'єкт будівництва згідно п.1.2 цього договору. Об'єктом будівництва по даному договору є основна (гаражна) будівля комплексу - перша черга будівництва.
Відповідно до п.1.5.2 цього договору частка відповідача-1 визначена в обсягах згідно положень п.1.7 договору та в сумі, необхідній та достатній для завершення будівництва і введення в експлуатацію об'єкта, за вирахуванням сум, сплачених іншими інвесторами.
11.02.2008 між ТОВ "Классік-Ассістанс" як іпотекодавцем та ВАТ "Кредитпромбанк", правонаступником якого є ПАТ "Кредитпромбанк", як іпотекодержателем укладено іпотечний договір №49.12/05/І105/08.
Згідно цього іпотечного договору у забезпечення зобов'язань ТОВ "Классік-Ассістанс" та ТОВ "Український фінансовий альянс" як боржника перед ПАТ "Кредитпромбанк" за кредитним договором №49.8.2/05/2008-КЛТ від 11.02.2008, укладеним між відповідачами, та за кредитним договором №49.8.2/01/2008-ВКЛ від 11.02.2008, укладеним між боржником і відповідачем-2, ТОВ "Классік-Ассістанс" передано в іпотеку ПАТ "Кредитпромбанк" майно.
Відповідно до п.1.1 іпотечного договору та розділу "Терміни та визначення" (термін "Майно") предметом іпотеки є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершене, за адресою м. Київ, вул. Старонаводницька, буд 2-20, та належатиме відповідачу-1 на праві власності на підставі договору №2/2 про дольову участь у будівництві від 27.07.2004 з додатковими угодами, укладеного між відповідачем-1 та позивачем.
Згідно розділу "Підтвердження" іпотечного договору іпотекодавець підтверджує, що предмет іпотеки є його власністю, та він вільний від будь-яких зобов'язань перед третіми особами з приводу майна (предмета іпотеки).
Судами встановлено, що зміст пункту іпотечного договору "майно", яким визначається перелік об'єктів, майнові права, які становлять предмет іпотеки в їх загальному розмірі, не відповідає розміру частки відповідача, визначеної в п.п. 1.5.1 та 1.7 договору про дольову участь в редакції додаткової угоди №6 від 18.08.2006.
6. Норми права, на які звертається увага при вирішенні спору
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
За ст.1 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Застава майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.
За ст.5 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на час укладення договору іпотеки, предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.
Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
Згідно ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
7. Норми права та мотиви, з яких виходить касаційна інстанція при прийнятті постанови
Як вбачається із встановлених судами обставин, іпотечний договір №49.12/05/І105/08 від 11.02.2008 на момент його укладення не відповідав вимогам ст.5 Закону України "Про іпотеку".
Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва віднесено до предмета іпотеки Законом України від 25.12.2008 №800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", яким внесено зміни до законодавчих актів України, у тому числі до Закону України "Про іпотеку".
Отже, на час укладення цього договору вказана стаття не визначала майнові права на об'єкт незавершеного будівництва як предмет іпотеки (див. постанови ВСУ у справах №6-1502цс15 від 02.12.2015, №6-1732цс15 від 02.12.2015).
Суди попередніх інстанцій вказали на ст.190 ЦК України.
Судами враховано, що на момент встановлення іпотеки завершений об'єкт будівництва (інвестування) не існував.
Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про те, що оспорюваний договір іпотеки укладено в порушення вимог чинного на час його укладення законодавства, є правильними та законними.
Апеляційним господарським судом залучено ПАТ "Дельта-Банк" третьою особою у справі, оскільки рішення з даного спору може вплинути на його права або обов'язки. Згідно ч.4 ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін.
За ч.2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, відповідача-1, третьої особи-1 та третьої особи-4, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Господарські суди попередніх інстанцій правильно застосували норми права, зокрема ст.215 ЦК України.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та не спростовують наявності основної встановленої судами підстави для визнання договору недійсним згідно ст.ст. 203, 215 ЦК України - невідповідність договору закону.
Суди встановили, що іпотечний договір №49.12/05/І105/08 на дату його укладення 11.02.2008 не відповідав статті 5 Закону України "Про іпотеку".
Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржувані рішення та постанова судів попередніх інстанцій прийнято із повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим для задоволення касаційної скарги правові підстави відсутні.
Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2016 у справі №910/6642/16 залишити без змін.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: М. Малетич
І. Плюшко