15 лютого 2017 року Чернігів Справа № 825/153/17
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Шевченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом заступника прокурора Чернігівської області до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування, -
Заступник прокурора Чернігівської області звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в сумі 11771,44 грн., що еквівалентно сумі 407,40 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України станом на 12.05.2016.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який належить відповідачу, 12.05.2016 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області було виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без оформлення дозволу або документа про внесення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів. У зв'язку з цим складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нарахована плата за проїзд в розмірі 407,40 євро, яка відповідачем в добровільному порядку не сплачена, що призводить до ненадходження коштів до Державного бюджету. Тому прокурор звернувся до суду про стягнення коштів за проїзд з відповідача в примусовому порядку.
Від прокурора до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та про підтримання позовних вимог.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав та не забезпечив явку свого представника в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
Фіксування судового засідання, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.05.2016 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки МАЗ, модель 544008-060-031, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки METACO, модель SD 334, реєстраційний номер НОМЕР_2 (чек зважування № 03783 від 12.05.2016), що належить відповідачу, за результатами якого складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 484 від 12.05.2016 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 12.05.2016, в яких зафіксовано перевезення вантажу із перевищенням встановленого осьового навантаження, а саме: осьове навантаження на одиночну вісь становило 11,6 т, на строєну вісь причепа становило 22,9 т, а загальна маса транспортного засобу складала 41,1 т (а.с. 13-15).
На підставі вказаних документів було складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 484 від 12.05.2016, згідно якого за перевищення нормативних параметрів відповідач повинен сплатити кошти в сумі 407,40 євро (а.с. 16).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення).
Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
У відповідності до вимог частини четвертої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 зазначених Правил).
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Як встановлено та підтверджується матеріалами справи, відповідачем було здійснено перевезення, при якому осьове навантаження на одиночну вісь становило 11,6 т, строєну вісь причепа становило 22,9 т, а загальна маса транспортного засобу складала 41,1 т.
Згідно пункту 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів на інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 (далі - Порядок), плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Відповідно до пункту 31-1 Порядку, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
Кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки (пункт 26, 27, 31-1 Порядку).
З аналізу викладених норм слідує, що у разі несплати автомобільним перевізником обов'язкового платежу, останній підлягає стягненню з нього в примусовому порядку в національній валюті до державного бюджету.
Отже, враховуючи розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 484 від 12.05.2016, згідно якого відповідачу нарахована плата в розмірі 407,40 євро, та офіційний курс гривні до євро, встановлений Національним банком України, який на 12.05.2016 становив 2889,4049 грн. за 100 євро, розмір плати за проїзд складає 11771,44 грн.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, з урахуванням того, що визначена контролюючим органом плата за проїзд в розмірі 11771,44 грн. відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає, що позовні вимоги заступника прокурора Чернігівської області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов заступника прокурора Чернігівської області - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (отримувач УК у м. Чернігові, р/р 31110193700002 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 38054398) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу в сумі 11771 (одинадцять тисяч сімсот сімдесят одна) грн. 44 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.О. Непочатих