Постанова від 17.02.2017 по справі 826/9603/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17 лютого 2017 року № 826/9603/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., суддів: Федорчука А.Б., Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу:

за позовом ОСОБА_1 ,

до відповідача Міністерства оборони України,

третя особа без самостійних вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства оборони України, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 необґрунтовано відмовлено у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оскільки вказане підтверджується висновками судово-медичного дослідження та відповідною довідкою від 16.12.2013.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність відмови у нарахування та виплаті позивачу вказаної грошової допомоги, оскільки захворювання, внаслідок якого встановлено інвалідність, отримано під час проходження позивачем строкової служби, а сама інвалідність була встановлена через 28 років з моменту звільнення зі служби. Крім того, за твердженням відповідача, обов'язок щодо виплати одноразової грошової допомоги належить Донецькому обласному військовому комісаріату, а не Міністерству оброни України, а тому позовні вимоги про зобов'язання Міністерства оборони України нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу є безпідставними, з урахуванням того, що безпосередню відмову у нарахуванні та виплаті позивачу вказаної допомоги надано саме Донецьким обласним військовим комісаріатом.

Третя особа будь-яких документів чи пояснень на висловлення своєї позиції у справі не надала.

Розгляд справи № 826/9603/16 здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 перебував на військовій службі в Збройних силах України та приймав участь у бойових діях в Демократичній Республіці Афганістан з 16.09.1984 по 20.11.1985, згідно довідки Маріупольського об'єднаного міського військового комісаріату від 02.07.2015 № 252.

Згідно військового квитка № НОМЕР_1 , виданого Іллічівським районним військовим комісаріатом м. Жданова Донецької області від 07.10.1978, ОСОБА_1 проходив строкову військову службу на посадах від рядового до старшого прапорщика.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою, в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності 3 групи, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби в країнах, де велися бойові дії.

ТВО Донецького обласного військового комісаріату 16.02.2016 за вих. № 168 направило на ім'я директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок із пакетом документів ОСОБА_1 для прийняття рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги.

На час звернення до суду позивачем не отримано відповідь на заяву ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги.

Вважаючи не надання відповіді та не розгляду заяви необґрунтованими, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи підстави викладеного, суд аналізує наступні правові норми.

Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 13.11.2013 № 2804 ОСОБА_1 затверджено поранення (контузії) і захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Згідно до довідки до огляду МСЕК від 15.12.2015 серія АВ № 0599373 позивачу встановлено третю групу інвалідності. В якості причини встановлення вказаної інвалідності зазначено поранення та захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велися бойові дії

Приписами частини першої статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що дія цього Закону поширюється на: 1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей; 2) військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; 3) військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Разом з тим, відповідно до частини шостої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у редакції, яка була чинною на день встановлення позивачу інвалідності, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті.

При цьому, Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499 (надалі - Порядок №499).

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку №499, військовослужбовцям строкової служби у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності, заподіяного їм під час проходження військової служби, чи в разі настання інвалідності під час проходження військової служби та особам, звільненим із строкової військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, залежно від ступеня втрати працездатності - у розмірі, що визначається у відсотках десятирічного грошового забезпечення.

Відповідно до статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» суд дійшов до висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі коли інвалідність настала після перебігу трьохмісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце у період її проходження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 18.11.2014 у справі №21-446а14 (ЄДРСР №42010789) та від 21.04.2015 у справі №21-135а15 (ЄДРСР №44131165).

Суд звертає увагу, що положеннями частини шостої статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

У свою чергу, згідно з пунктом 4.9 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністра оборони України від 19.08.2008 №407 (чинного станом на момент встановлення позивачу інвалідності), документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності військовослужбовцям (військовозобов'язаним та резервістам) оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України командир військової частини.

Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає до Департаменту фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

Крім того, відповідно до підпункту 2.8.6 пункту 2.8 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.02.2010 №61 (чинного станом на момент встановлення позивачу інвалідності), на обласні військові комісаріати покладаються обов'язки з оформлення та подання до Департаменту фінансів документів для виплати компенсаційних сум військовослужбовцям, які визнані інвалідами в межах одного року з дня поранення, контузії, травми або каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН, та членам сімей військовослужбовців, які загинули в період виконання обов'язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН, а також одноразової грошової допомоги особам, звільненим з військової служби і визнаним інвалідами, та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) під час виконання обов'язків військової служби.

Слід зазначити, що про необхідність застосування вказаних правових норм у правовідносинах аналогічних даним наголошено у постанові Верховного Суду України від 05.04.2016 у справі №758/9241/13-а (ЄДРСР №57677793).

З огляду на вказані законодавчі положення вбачається, що питання про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у спірних правовідносинах, спершу, вирішується обласним військовим комісаром за місцем проживання особи, який, у свою чергу, оформляє та передає відповідні документи до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, як розпорядника коштів.

Як вбачається із матеріалів справи, Донецьким обласним військовим комісаріатом відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 подано висновок до Директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, ОСОБА_1 , який визнаний інвалідом ІІІ групи з 16.12.2013.

Разом з тим, командування ІНФОРМАЦІЯ_2 не вважає, що ОСОБА_1 має право на отримання вказаної грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановлено законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 182 700 грн.

Тобто ІНФОРМАЦІЯ_3 виконаний обов'язок покладений відповідно до підпункту 2.8.6 пункту 2.8 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.02.2010 №61 (чинного станом на момент встановлення позивачу інвалідності), відповідно до якого на обласні військові комісаріати покладаються обов'язки з оформлення та подання до Департаменту фінансів документів для виплати одноразової грошової допомоги особам, звільненим з військової служби і визнаним інвалідами, та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) під час виконання обов'язків військової служби.

Відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

В той же час, як вбачається із матеріалів справи на момент розгляду справи, відповідачем Міністерством оборони України не винесено рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, за наслідком надіслання Донецьким обласним військовим комісаріатом висновку до Директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, ОСОБА_1 , який визнаний інвалідом ІІІ групи з 16.12.2013.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України щодо нерозгляду заяви ОСОБА_2 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності та висновок Донецького обласного військового комісаріату від 16.02.2016 щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, визначеної частиною 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності та висновок Донецького обласного військового комісаріату від 16.02.2016 щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, визначеної частиною 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Суддя Я.І. Добрянська

Судді В.А. Кузьменко

А.Б. Федорчук

Попередній документ
64800107
Наступний документ
64800109
Інформація про рішення:
№ рішення: 64800108
№ справи: 826/9603/16
Дата рішення: 17.02.2017
Дата публікації: 26.09.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:; соціального захисту та зайнятості інвалідів