Справа № 815/258/17
16 лютого 2017 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про анулювання дозволу на експлуатацію морської суднової станції,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про анулювання дозволу на експлуатацію морської суднової станції.
13.01.2017 року позовну заяву було залишено без руху а позивачу був наданий строк для усунення встановлених недоліків шляхом сплати судового збору в повному обсязі.
13.02.2017 року, позивач звернувся до суду з клопотанням про відстрочення сплати судових витрат до 10.03.2017 року, у зв'язку з тим, що на рахунках НКРЗІ відсутні кошти за кодом економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки».
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом № 3674-VI. Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
А відтак, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Позивач просить відстрочити сплату судових витрат до 10.03.2017 року, у зв'язку з тим, що на рахунках НКРЗІ відсутні кошти за кодом економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки», проте на підтвердження зазначеної інформації не надає доказів відсутності коштів на цю мету, а також не надає жодних доказів, що в строк до 10.03.2017 року у позивача буде можливість сплатити судовий збір у повному обсязі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23.01.2015 р. №2 із вказаного питання роз'яснено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Разом з тим, позивачем, в порушення ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано до суду жодних доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановлений законом порядку, а наведені ним обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Згідно з ч. 2 ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Крім того в Прикінцевих положеннях Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” № 484-VIII від 22.05.2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язав забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов'язком позивача.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відмовити, у зв'язку з тим, що суд не вбачає підстав щодо відстрочення позивачу сплату судового збору.
Відповідно до положень ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Враховуючи викладене, оскільки позивач вимоги ухвали про залишення адміністративного позову без руху не виконав, адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про анулювання дозволу на експлуатацію морської суднової станції підлягає поверненню позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформації до ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про анулювання дозволу на експлуатацію морської суднової станції - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду в порядку, передбаченому законом.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Я.В. Балан