10 лютого 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/1860/16
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Василяки Д.К.,
при секретарі: Собчук Є.В., за участю позивача ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
встановив:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (далі по тексту - відповідач) про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06 листопада 2015 року на підставі наказу №411 о/с позивача звільнено через скорочення штатів, з посади старшого сержанта міліції - інспектора дорожньо-патрульної служби взводу дорожньо-патрульної служби відділення ДАІ з обслуговування міста Херсон УМВС. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду визнано незаконним та скасовано наказ УМВС України в Херсонській області від 06 листопада 2015 року №411-о/с в частині звільнення та поновлено ОСОБА_1 на займаній посаді. В частині поновлення на посаді рішення допущено до негайного виконання. Вказану постанову на даний час не виконано, позивача на посаді не поновлено. На підставі вказаного позивач просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу по день винесення рішення по справі.
Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідач надав до суду заперечення, які обґрунтовано тим, що час вимушеного прогулу охоплює період з моменту звільнення працівника, що відбулося з порушенням вимог законодавства до вирішення органом, що розглядає трудовий спір , питання про поновлення працівника на роботі. Вказав, що оскільки судовим рішенням у справі № 821/3735/15-а встановлено неправомірність видання УМВС України в Херсонській області наказу від 06.11.2015 р. № 411 о/с про звільнення ОСОБА_1, останній перебував у вимушеному прогулі з дати звільнення з 07 листопада 2015 року, до дня ухвалення органом, що розглядав трудовий спір, тобто до 09.06.2016 р.
Розглянувши подані документи, врахувавши позицію позивача, представника позивача, представника відповідача, адміністративний позов та документи покладені в його основу, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, суд приходить до наступного: ОСОБА_4 проходив службу в органах внутрішніх справ з 15 грудня 2010 року.
06 листопада 2015 року начальником Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області винесено наказ № 411 о/с про звільнення старшого сержанта міліції ОСОБА_4 з посади інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ДПС відділення ДАІ з обслуговування м. Херсона УМВС за пунктом 63 "з" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України (за скороченням штатів).
Позивачем зазначений наказ оскаржено до суду.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду по справі № 821/3735/15-а від 14 березня 2016 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Управління Міністерства внутрішніх справ у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду по справі № 821/3735/15-а від 09 червня 2016 постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ УМВС України в Херсонській області від 06 листопада 2015 року № 411-о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ДПС відділення ДАІ з обслуговування м. Херсона УМВС. Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ДПС відділення ДАІ з обслуговування м. Херсона УМВС України в Херсонській області. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Херсонській області на підставі пунктів 9, 12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" вирішити питання про прийняття позивача на роботу до Головного управління Національної поліції в Херсонській області на посаду, що відповідає званню старшого сержанта поліції відповідно до вимог вказаного Закону.
Доказів поновлення позивача на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ДПС відділення ДАІ з обслуговування м. Херсона УМВС України в Херсонській області сторони не надали. сторони суду не надали.
Надаючи оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з такого: спірні відносини регулюються Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. № 114 (діючого на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 114).
Це Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки (п.1 Положення№114).
Згідно з преамбулою Кодекс законів про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці (ст.4 Кодексу законів про працю України).
При цьому, за загальним правилом пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі, про що зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 26.05.2010 р. № 753/11/13-10 "Про розв'язання спорів, що виникають з відносин публічної служби".
Пунктом 24 Положення № 114 передбачено, що у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.
Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
Дана норма узгоджується з положеннями частини 2 статті 235 КЗпП України, якою встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Частиною 7 статті 235 КЗпП України та пунктом 3 частини 1 КАС України передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Таким чином, втрата працівником заробітку з підстав незаконного звільнення підлягає відновленню одночасно з поновленням його на попередній посаді і виплатою середнього заробітку за час, протягом якого працівник не був допущений до роботи у зв'язку із таким звільненням. Разом з цим, виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу охоплює період з моменту звільнення працівника, що відбулось з порушенням вимог трудового законодавства, до вирішення органом, що розглядає трудовий спір, питання про поновлення працівника на роботі.
Пленумом Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 06 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Оскільки судовим рішенням у справі №821/3735/15-а встановлено неправомірність видання УМВС України в Херсонській області наказу від 06.11.2015р. №411 о/с в частині звільнення ОСОБА_1, останній перебував у вимушеному прогулі у період з дати свого звільнення, тобто з 07.11.2015 р., до дня ухвалення органом, що розглядав трудовий спір, рішення про поновлення працівника на попередній посаді, тобто до 09.11.2016р.
У зв'язку з цим, на підставі ст.235 КЗпП України, середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку із незаконним звільненням підлягає виплаті позивачу за період з 07.11.2015р. по 09.11.2016р., а саме за 148 робочих днів.
Статтею 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 98.02.1995 р. (далі - Порядок № 100) встановлено, що цей порядок застосовується серед іншого у випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться, виходячи із середньої заробітної плати.
Згідно п.2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Як вбачається з довідки УДАІ УМВС України в Херсонській області загальна сума нарахованого грошового забезпечення за останні два повні місяці роботи позивача ( вересень - жовтень 2015 р.) становить грн. 6862,50 грн., середньоденне грошове забезпечення позивача складає 112,50 грн.
Час вимушеного прогулу ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 р. по 09.06.2016 р. становить 148 робочих днів (листопад 2015 року - 16 днів, грудень 2015 року - 23 дня, січень 2016 року - 19 днів, лютий 2016 року - 21 день, березень 2016 року - 22 дні, квітень 2016 року - 21 день, травень 2016 року - 19 днів, червень 2016 року - 7 днів), а тому стягненню на його користь підлягає грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у сумі 16650,00 грн. (148*112,50=16650,00).
Крім того, врахувавши норми ст.11 КАС України, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є стягнення з відповідача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи викладене приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу підлягає частковому задоволенню.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 12,17,18, 19,128, ч. 1 ст. 158, 159, 160-163, 167 КАС України, -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 23312149) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 07 листопада 2015 року по 09 червня 2016 року у сумі 16650 (шістнадцять тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 лютого 2017 р.
Суддя Василяка Д.К.
кат. 12.3