Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
про залишення позовної заяви без розгляду
17 лютого 2017 р. справа № 820/715/17
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області , треті особи - ОСОБА_2, КП "Харківський регіональний інженерно-консультаційний центр", про скасування реєстрації декларації, -
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області, в якому просили суд:
- скасувати реєстрацію декларації від 01.03.2016 р. №ХК 083160610477 про початок виконання будівельних робіт на реконструкцію нежитлових приміщень №VI та №10-15 підвалу під цокольний поверх з розміщення підприємства громадського харчування літ. "А-7" по вул. Мистецтв, 7/9 в м. Харкові;
- стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 640,00 грн.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суддя виходить з таких підстав та мотивів.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку про залишення адміністративного позову без розгляду, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Частинами 1, 2 ст. 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В адміністративному позові позивач зазначає, що 01.03.2016 року Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області провів реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт №ХК 083160610477, якою надав дозвіл на реконструкцію нежитлових приміщень №/І та №10-15 підвалу під цокольний поверх з розміщення підприємства громадського харчування літ. «А-7» по вул. Мистецтв, 7/9 в м. Харкові. Замовник Декларації, третя особа - ОСОБА_2.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується самою позивачкою, про існування оскарженої декларації ОСОБА_1 стало відомо ще у березні 2016 року, а саме з листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області від 21.03.2016 року № 1020-125.
Згідно ч. 1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Суддя зазначає, що положеннями ст. 99 КАС України чітко визначений момент, з якого починається перебіг строку звернення до суду - з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а як встановлено судом, позивачу про оскаржувану декларацію було відомо ще у березні 2016 року, тоді як до суду позивач звернулася лише 16.02.2017 року.
З цього приводу суд зазначає, що позивачем до позовної заяви додано клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом. В обґрунтування клопотання ОСОБА_1Б, вказує, що не має юридичної освіти, а договір з адвокатом було нею укладено лише наприкінці грудня 2016 року, що і є, на її думку, моментом, коли позивач дізналася про порушення своїх прав і змогла звернутися до суду.
Слід звернути увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на звернення до суду, суддя виходить з оцінки та аналізу всіх наявних у матеріалах позовної заяви, із того чи мав заявник за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.
З огляду на викладене, суддя критично ставиться до поданого клопотання, і зазначає, що при визначенні початку визначеного ст. 99 КАС України строку суд з'ясовує дату, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Таким чином, суддя приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах поважними причин пропуску звернення до суду із даними позовом.
Відповідно до ч. 2 ст.100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Керуючись положеннями ст. ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом - відмовити
Адміністративний позов - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що він не позбавлений права повторного звернення до адміністративного суду з цим самим позовом, в порядку, встановленому законом.
Копію цієї ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили у разі повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Спірідонов М.О.