16 лютого 2017 року
м. Полтава
Справа № 816/257/17
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., розглянувши матеріали подання Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" про підтвердження обґрунтованості рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків, -
15 лютого 2017 року о 17 годині 00 хвилин Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" про підтвердження обґрунтованості рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року подання Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" про підтвердження обґрунтованості рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків залишено без руху у зв'язку з його невідповідністю вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України. Для усунення недоліків подання шляхом надання до суду документа про сплату судового збору встановлено строк до 15 годин 00 хвилин 16 лютого 2017 року.
Ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року про залишення без руху подання отримана Головним управлінням Державної фіскальної служби у Полтавській області 16 лютого 2017 року, що підтверджується розпискою про отримання.
16 лютого 2017 року на виконання вимог ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Полтавській області надано до суду клопотання з доданими до нього документами про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по даному поданню, яке обґрунтовується відсутністю фінансування управління на оплату судового збору.
Суд, дослідивши доводи клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 16 лютого 2017 року та додані до нього документи, а також матеріали подання, зазначає наступне.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір". Так, положеннями статті 8 зазначеного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене у позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Разом з тим, заявником не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подане ним подання у встановленому законом порядку, а наведені ним обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року №2 доведено до відома суддів результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір". У роз'ясненні зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Суд звертає увагу, що у Прикінцевих положеннях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22 травня 2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язав забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов'язком заявника, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є неприпустимим.
З огляду на викладене, клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, оскільки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Полтавській області не надано суду документа про сплату судового збору, суд приходить до висновку, що заявником вимоги ухвали Полтавського окружного адміністративного суду про залишення подання без руху від 16 лютого 2017 року не виконані, недоліки подання не усунуті.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Згідно з частиною сьомою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
У зв'язку з тим, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Полтавській області не виконані вимоги ухвали Полтавського окружного адміністративного суду про залишення подання без руху від 16 лютого 2017 року, суд приходить до висновку про необхідність визнання подання Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області неподаним та повернення його заявнику.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини третьої та частиною четвертою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Подання Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Укрбудмаш" про підтвердження обґрунтованості рішення про накладення адміністративного арешту на майно платника податків повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення подання не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, яка подала подання, разом із поданням та усіма доданими до нього матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яка подала позовну заяву, до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.О. Удовіченко