Справа № 815/885/17
про залишення позовної заяви без руху
15 лютого 2017 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову Державної служби України з безпеки на транспорті до Фермерського господарства «Осички» про стягнення 4497,12 грн., -
До суду надійшов адміністративний позов Державної служби України з безпеки на транспорті до Фермерського господарства «Осички» про стягнення 4497,12 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 107 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.
Адміністративний процес ініціюється через подання адміністративного позову. Адміністративний позов, згідно з пунктом 6 коментованої статті, є зверненням до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно - правових відносинах. Тільки адміністративний позов, поданий відповідно до правил адміністративного судочинства, може бути підставою для відкриття провадження у адміністративній справі.
Відповідно до вимог ст. 106 КАС України у позовні заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом; до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати; позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
У прохальній частині позовної заяви позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання цього позову до вирішення справи по суті, посилаючись на відсутність коштів у державного органу.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом № 3674-VI. Відповідно до ст. 8 вказаного Закону: враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч. 1 ст. 88 КАС України, а саме: суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до Прикінцевих положеннях Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” № 484-VIII від 22.05.2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язав забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на відстрочення від його сплати є неприпустимим.
Крім того, невмотивоване відстрочення сплати судового збору суб'єктів владних повноважень утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб.
Вивчивши доводи позивача, наведені в якості підстав для задоволення поданого клопотання, зажаючи на відсутність доказів неналежного майнового стану позивача, суддя приходить до висновку, що наведені ним обставини не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
В порушення вимог ч.3 ст. 106 КАС України та ЗУ «Про судовий збір» Державної служби України з безпеки на транспорті судовий збір не сплачено.
Згідно ст.108 КАС України суддя, встановивши, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду документу про сплату судового збору.
На підставі вищевикладеного, адміністративний позов слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 94, 105, 106, 108 КАС України, суддя -
У задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову - відмовити.
Адміністративний позов Державної служби України з безпеки на транспорті до Фермерського господарства «Осички» про стягнення 4497,12 грн. - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали суду та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в порядку ч. 3 ст. 186 КАС України.
Суддя П.П.Марин