КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
09 лютого 2017 року справа № П/811/20/17
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області до комунального підприємства "Теплокомуенерго" Олександрійської міської ради про стягнення заборгованості, -
Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій просить стягнути з комунального підприємства "Теплокомуенерго" Олександрійської міської ради податковий борг в сумі 705858,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем існує податковий борг в розмірі 705858,00 грн., який відповідачем добровільно не сплачений.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просить їх задовольнити.
Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не надав.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Судом встановлено, що КП "Теплокомуненерго" зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності Олександрійським міськрайонним управлінням юстиції 04.12.1992 року (а.с.6).
Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до 57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
16.07.2015 року відповідач у поданій до Олександрійської ОДПІ декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року самостійно задекларував суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету у сумі 319559,00 грн. (а.с.15-16).
04.02.2016 р. відповідач подав до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, в зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2015 рок, задекларувавши суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету у розмірі 915,00 грн. (ряд. 25) та суму штрафу, нараховану платником самостійно, в зв'язку з виправленням помилки в розмірі 29,00 грн. (а.с.13-14).
16.06.2016 року відповідач у поданій до Олександрійської ОДПІ декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року самостійно задекларував суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету в розмірі 8333,00 грн. (а.с.17).
16.11.2016 року відповідач у поданій до Олександрійської ОДПІ декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року самостійно задекларував суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду та сплачується до державного бюджету в розмірі 185285,00 грн. (а.с.18). Сума боргу підтверджується витягом з облікових даних відповідача (а.с.9-12).
Відповідно до ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога вважається врученою, якщо її надіслано листом з повідомленням про вручення.
Судом встановлено, що першу податкову вимогу сформовано 25.10.2001 року за № 1/3 на суму 50863,21 грн., яка повернута до податкового органу з відміткою "за зазначеною відсутнє" (а.с.20). Другу податкову вимогу сформовано 05.12.2001 року за №2/113 на суму 109678,09 грн. (а.с.21).
Суд вважає, що податковим органом сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу відповідно до вимог статті 58 ПК України, відтак позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
На час розгляду справи доказів добровільної сплати відповідачем суми заборгованості не міститься, а тому вона підлягає примусовому стягненню на користь позивача.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 162,163 КАС України, суд, -
Позов Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - задовольнити.
Стягнути з комунального підприємства "Теплокомуенерго" Олександрійської міської ради (ін. код - 00185330) податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 705 858 (сімсот п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн. на користь Державного бюджету України з рахунків у банках, що обслуговують такого платника та з рахунків платників податків в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_1