08 лютого 2017 року о 17 год. 51 хв.Справа № 808/19/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стрельнікової Н. В.,
за участю секретаря Батигіна О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1,
до Комунальної установи «Централізована бухгалтерія закладів та установ молоді, фізичної культури та спорту» Запорізької обласної ради,
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Комунальної установи “Централізована бухгалтерія закладів та установ молоді, фізичної культури та спорту” Запорізької міської ради (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними дії директора Комунальної установи “Централізована бухгалтерія закладів та установ молоді, фізичної культури та спорту” Запорізької обласної ради - ОСОБА_2 щодо надання недостовірної та неповної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1: про складові заробітної плати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2; інформацію про спеціальність, всі наявні дипломи про освіту ОСОБА_3, ОСОБА_4; інформацію про розподіл вільних штатних одиниць.; зобов'язати директора Комунальної установи “Централізована бухгалтерія закладів та установ молоді, фізичної культури та спорту” Запорізької обласної ради - ОСОБА_2 протягом п'яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду, надати інформацію позивачу: про складові заробітної плати ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2; інформацію про спеціальність, всі наявні дипломи про освіту ОСОБА_3, ОСОБА_4; інформацію про розподіл вільних штатних одиниць.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що на її звернення до відповідача із запитом від 20.09.2016 відповідно до ст. 3, 4, 13, 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» з проханням надати створену у процесі діяльності та задокументовану розпорядником інформації на носіях інформації, як загальну публічну інформацію щодо певних осіб, нею була отримана відповідь не по суті та не в повному обсязі. Вважає відмову відповідача у наданні інформації необґрунтованою та такою, що суперечить нормам Закону України «Про доступ до публічної інформації».
В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що ОСОБА_1 звернулася до відповідача із запитом від 20.09.2016, яким просила надати довідки про заробітну плату працівників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 за певний період роботи в Установі із зазначенням всіх складових заробітної плати кожного вказаного працівника за кожен місяць роботи окремо. Крім того, по деяким працівникам Установи в інформаційному запиті від 20.09.2016 позивачка просила надати інформацію про спеціальність особи, дипломи про освіту із зазначенням їх серії, номеру та дати видачі, а також начального закладу, що видав диплом. Також, позивачка просила надати інформацію про кількість вільних штатних одиниць в Установі помісячно за визначений нею в інформаційному запиті період. Відповідачем, листом від 27.09.2016 була надана позивачці інформація про заробітну плату ОСОБА_3 за період роботи з 17.02.2014 по 08.07.2016, ОСОБА_6 за період роботи з 10.02.2014 по 13.11.2015, ОСОБА_5 за період роботи з 10.02.2014 по 02.03.2016, ОСОБА_2 за період роботи з 01.10.2014 по 31.08.2016 із зазначенням всіх складових заробітної плати з урахуванням в т.ч. законодавчих змін розміру мінімальної заробітної плати. Також, позивачці була надана інформація щодо наявних вакансій в Установі за період з лютого 2014 року по вересень 2016 року. В наданні іншої інформації ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку з тим, що відповідно до положень Закону України «Про інформацію», Закону України «Про доступ до публічної інформації», ця інформація не відносилась до публічної. Вважаючи вимоги позивачки незаконними, необґрунтованими просить відмовити позивачці у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення позивачки та представника відповідача, розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв'язку, встановив такі обставини.
Як свідчать матеріали, ОСОБА_1 звернулась із запитом від 20.09.2016 «На отримання публічної інформації» (а.с. 8) в якому позивачка просила надати створену у процесі діяльності та задокументовану розпорядником інформації на носіях інформації, як загальну публічну інформацію наступного характеру:
- вхідний реєстровий номер повторного інформаційного запиту в журналі запитів публічної інформації розпорядника інформації;
- копію довідки про заробітну плату ОСОБА_3 за період роботи з 17.02.2014 по 08.07.2016 із зазначенням всіх складових заробітної плати за кожен місяць роботи окремо; інформацію про спеціалість ОСОБА_3; інформацію про всі наявні дипломи про освіту ОСОБА_3 з зазначенням серії, номеру диплому (дипломів, яким учбовим закладом видано та дату видачі);
- копію довідки про заробітну плату ОСОБА_6 за період роботи з 10.02.2014 по 13.11.2015 із зазначенням всіх складових заробітної плати кожен місяць роботи окремо; інформацію про спеціальність ОСОБА_6; інформацію про всі наявні дипломи про освіту ОСОБА_6 з зазначенням серії, номеру диплому, яким учбовим закладом видано та дату видачі;
- копію довідки про заробітну плату ОСОБА_5, за період роботи з 10.02.2014 по 02.03.2016 із зазначенням всіх складових заробітної плати за кожен місяць роботи окремо;
- копію довідки про заробітну плату ОСОБА_2 за період роботи з 01.10.2014 по 31.08.2016 із зазначенням всіх складових заробітної плати за кожен місяць роботи окремо;
- кількість вільних штатних одиниць з лютого 2014 року по вересень 2016 року (помісячно). Яким чином розподіляються кошти вільних штатних одиниць між працюючими робітниками? Вказати нормативні документи якими користується відповідач при розподілі бюджетних коштів вільних штатних одиниць.
Листом №065 від 27.09.2016 (а.с.9-11) за підписом директора Комунальної установи «Централізована бухгалтерія закладів та установ молоді, фізичної культури та спорту» Запорізької обласної ради ОСОБА_1 надана наступна інформація:
- про заробітну плату ОСОБА_3 за період роботи в установі з 17.02.2014 по 08.07.2016 (згідно додатку №1 до листа). Заробітна плата ОСОБА_3 складалась із посадового окладу, який змінювався протягом періоду її роботи в установі відповідно до зміни розміру мінімальної заробітної плати; надбавки у розмірі до 50 відсотків від посадового окладу за складність і напруженість роботі відповідно до «Положення про преміювання, виплату доплат, надбавок та матеріальної допомоги працівникам КУ «Централізована бухгалтерія закладів та установ молоді, фізичної культури та спорту» ЗОР, а з моменту укладення колективного договору - відповідно до додатку 1 та п. 4.1 додатку 3 колективного договору установи на 2015-2016 роки; інших видів матеріального заохочення (преміювання) за якісне виконання обов'язків в межах фонду оплати праці;
- про заробітну плату ОСОБА_5 за період роботи в установі з 10.02.2014 по 02.03.2016 (згідно додатку №2 до листа). Заробітна плата ОСОБА_5 складалась із посадового окладу, який змінювався протягом періоду її роботи в установі відповідно до зміни розміру мінімальної заробітної плати; надбавки у розмірі до 50 відсотків від посадового окладу за складність і напруженість в роботі відповідно до «Положення про преміювання, виплату доплат, надбавок та матеріальної допомоги працівникам КУ «Централізована бухгалтерія закладів та установ молоді, фізичної культури та спорту» ЗОР, а з моменту укладення колективного договору - відповідно до додатку 1 та п. 4.1 додатку 3 колективного договору установи на 2015 - 2016 року; інших видів матеріального заохочення (преміювання) за якісне виконання обов'язків в межах фонду оплати праці;
- про заробітну плату ОСОБА_7 за період роботи в установі з 10.02.2014 по 13.11.2015 (додаток №3 до листа). Заробітна плата ОСОБА_7 складалась із посадового окладу, який змінювався протягом періоду її роботи в установі відповідно до зміни розміру мінімальної заробітної плати; надбавки у розмірі до 50 відсотків від посадового окладу за складність і напруженість в роботі відповідно до «Положення про преміювання, виплату доплат, надбавок та матеріальної допомоги працівникам КУ «Централізована бухгалтерія закладів та установ молоді, фізичної культури та спорту» ЗОР, а з моменту укладення колективного договору - відповідно до додатку 1 та п. 4.1 додатку 3 колективного договору установи на 2015 - 2016 року; інших видів матеріального заохочення (преміювання) за якісне виконання обов'язків в межах фонду оплати праці;
- про заробітну плату ОСОБА_2 за період роботи в установі з 01.10.2014 по 31.08.2016 (додаток №4 до листа). Заробітна плата ОСОБА_2 нараховується відповідно до положень контракту та складається із посадового окладу, який змінювався протягом періоду роботи в установі відповідно до зміни розміру мінімальної заробітної плати; надбавки у розмірі до 50 відсотків від посадового окладу за складність і напруженість в роботі відповідно до «Положення про преміювання, виплату доплат, надбавок та матеріальної допомоги працівникам КУ «Централізована бухгалтерія закладів та установ молоді, фізичної культури та спорту» ЗОР, а з моменту укладення колективного договору - відповідно до додатку 1 та п. 4.1 додатку 3 колективного договору установи на 2015 - 2016 року; інших видів матеріального заохочення (преміювання) за якісне виконання обов'язків в межах фонду оплати праці;
- також зазначено, що виплата матеріального стимулювання працівникам установи здійснюється на підставі наказів Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації як головного розпорядника коштів, відповідно до колективного договору установи на 2015-2016 роки, який пройшов експертизу і реєстрацію в Орджонікдзевському управлінні праці та соціального захисту населення та виключно в межах кошторисних призначень;
- надано інформацію щодо наявних вакансій в установі за період з лютого 2014 по вересень 2016 (додаток 5 до листа) та повідомлено, що кошти фонду економії заробітної плати спрямовуються на виплату додаткового матеріального заохочення працівників за якісне та своєчасне виконання ними своїх посадових обов'язків, що передбачено діючим в установі колективним договором на 2015-2016 роки;
- щодо іншої інформації, зазначено, що вона не відноситься до публічної інформації з посиланням на рішення Конституційного суду України від 20.01.2012 щодо тлумачення Закону України №2657 «Про інформацію».
Вважаючи таку відповідь на свій запит неповною, а дії щодо ненадання частини інформації неправомірними, позивачка звернулась до суду з відповідним позовом.
Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» N 2939-VI від 13.01.2011 (далі - Закон №2939), публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Частинами 1-3 ст. 13 Закону №2939 передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:
1) інформацією про стан довкілля;
2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;
4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.
Відповідно до статті 63 Господарського кодексу України (далі - ГК України), залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів, як зокрема, комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади. Відповідно до ч. 4 ст. 63 ГК України, унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) засновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення), керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.
Згідно ч.1 ст. 78 ГК України, комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.
Відповідно до ч.2 ст. 78 ГК України, орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Згідно ч. 3 ст. 78 ГК України, майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Відповідно до ч.1 ст. 140 ГК України, джерелами формування майна суб'єктів господарювання є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); капітальні вкладення і дотації з бюджетів та інше.
Згідно частин 4,5 ст. 6 Закону №2939, інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.
Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Відтак, у силу частини п'ятої статі 6 Закону №2939, доступ до інформації щодо розпорядження комунальним підприємством комунальним майном, зокрема, інформація про використання коштів, розподіл доходів від надання послуг (продукції, товарів), виплати заробітної плати працівникам, використання вкладів та дотацій з бюджетів, інші витрати, та прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно може бути обмежено лише за умов, передбачених частиною п'ятою статі 6 Закону №2939. У цьому контексті така інформація є суспільно необхідною, а комунальні підприємства є її розпорядниками відповідно до пункту 4 частини другої статті 13 Закону №2939.
Відповідачем було надано певну інформацію на запит позивачки щодо заробітної плати зазначених у запиті осіб, але не було зазначено всіх складових заробітної плати вказаних осіб за кожен місяць роботи окремо, як про це просила позивачка у інформаційному запиті від 20.09.2016, з огляду на що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 на її інформаційний запит від 20 вересня 2016 року інформації про складові заробітної плати за кожен місяць роботи окремо наступних осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2 за період роботи з 01.10.2014 по 31.08.2016 підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій директора Комунальної установи щодо надання недостовірної та неповної інформації про спеціальність, всі наявні дипломи про освіту ОСОБА_3, ОСОБА_4 та в частині зобов'язання відповідача надати позивачці інформацію про спеціальність, всі наявні дипломи про освіту ОСОБА_3, ОСОБА_4 то підстави для задоволення таких вимог відсутні з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» N 2657-XII від 02.10.1992, інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
Згідно ст. 7 Закону України №2939, конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Частиною 2 ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних» N 2297-VI від 01.06.2010 передбачено, що не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
У рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області, щодо офіційного тлумачення положень частини першої, другої статті 32 , частини другої, третьої статті 34 Конституції України зазначено: «Вирішуючи питання щодо конфіденційності інформації про особу, яка займає посаду, пов'язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, та членів її сім'ї, Конституційний Суд України виходить з такого, що належність інформації про фізичну особу до конфіденційної визначається в кожному конкретному випадку. Перебування особи на посаді, пов'язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів-суб'єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві.
Таким чином, дійсно, у разі, якщо до посади, пов'язаної з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, встановлені кваліфікаційні чи інші обов'язкові для займання цієї посади вимоги, ІНФОРМАЦІЯ_1, досвід роботи тощо, така інформація не є конфіденційною.
Разом з тим, відповідно до приписів п.2 ч.1 ст. 13 Закону №2939 відповідач є розпорядником інформації як юридична особа (комунальна установа), що фінансується з місцевого бюджету, а отже є розпорядником лише стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів, до якої не відноситься інформація про спеціальність і освіту працівників такої установи.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 6 Закону №2939, обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Належність запитуваної інформації до конфіденційної, таємної або для службового користування на підставі ст.ст. 7, 8, 9 Закону №2939 не є єдиною достатньою підставою для обмеження доступу до неї. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається у разі, якщо за визначенням вона є конфіденційною або таємною або для службового користування та за умови застосування сукупності вимог пунктів 1-3 частини другої статті 6 Закону №2939 («трискладовий тест»).
Суд вважає, що в даному випадку наявна сукупність вимог щодо обмеження доступу до інформації про освіту працівників відповідача, передбачена п.п. 1-3 ч.2 ст. 6 Закону №2939, а саме: обмеження доступу до конфіденційної інформації про освіту особи для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам, шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Так, згідно ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про інформацію» N 2657-XII від 02.10.1992, Закон, інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.
Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
Позивачкою не наведено суду достатніх доводів вважати що запитувана нею у відповідача інформація про спеціальність та щодо всіх наявних дипломів про освіту ОСОБА_7 та ОСОБА_3 є суспільно необхідною і є предметом суспільного інтересу.
Отже у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій директора Комунальної установи щодо надання недостовірної та неповної інформації про розподіл штатних одиниць та в частині зобов'язання відповідача надати інформацію про розподіл вільних штатних одиниць суд зазначає, що у своєму інформаційному запиті від 20.09.2016 позивачка просила надати їй інформацію про кількість штатних одиниць з лютого 2014 по вересень 2016 (помісячно), яким чином розподіляються кошти вільних штатних одиниць між працюючими робітниками. Просила вказати нормативні документи, якими відповідач користується при розподілі бюджетних коштів вільних штатних одиниць. У п. 6 відповіді на інформаційний запит (а.с. 11) відповідач зазначив, що кошти фонду економії заробітної плати спрямовуються на виплату додаткового матеріального заохочення працівників за якісне та своєчасне виконання ними своїх посадових обов'язків та надав інформацію щодо наявних вакансій в установі за період з лютого по березень 2016 (Додаток 5 до відповіді). Отже, позивачкою у інформаційному запиті не запитувалась інформація про розподіл вільних штатних одиниць, а запитувалась інформація про те, яким чином розподіляються кошти вільних штатних одиниць між працюючими робітниками, на що їй відповідачем була надана відповідна інформація. У разі недостатності такої інформації, позивачка не позбавлена права направити новий інформаційний запит, у якому конкретизувати та більш чітко вказати, яку саме інформацію вона просить надати.
Також, суд звертає увагу на той факт, що відповідачем по справі є КУ «Централізована бухгалтерія закладів та установ молоді, фізичної культури та спорту» Запорізької обласної ради, натомість у прохальній частині позову позивачка просить суд визнати протиправними дії та зобов'язати вчинити дії директора відповідної Комунальної установи.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до приписів ст.13 Закону №2939 розпорядником інформації в даному випадку є юридична особа - Комунальна установа, а тому належним відповідачем у даній справі є установа, до якої надійшов запит, а не посадова особа (директор) який діє від імені цього органу.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій директора КУ «Централізована бухгалтерія закладів та установ молоді, фізичної культури та спорту» Запорізької обласної ради ОСОБА_2 щодо надання недостовірної та неповної інформації на інформаційний запит позивачки суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
Отже, в порядку адміністративного судочинства можуть бути оскарженні будь-які рішення (нормативно-правові акти чи правові акти індивідуальної дії), дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, проте, задоволенню підлягають лише ті позовні вимоги, які породжують безпосередні права та обов'язки для позивача та порушують його законні права та інтереси.
Результатом встановлення судом у мотивувальній частині рішення факту надання відповідачем неповної інформації про всі складові заробітної плати відповідних осіб за кожен місяць роботи окремо є задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 на її інформаційний запит від 20 вересня 2016 року інформації про складові заробітної плати за кожен місяць роботи окремо наступних осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_2 за період роботи з 01.10.2014 по 31.08.2016.
За таких обставин правові наслідки оскаржуваних дій відповідача є вичерпаними, а отже задоволення позовних вимог в частині визнання таких дій протиправними не може призвести до відновлення порушених прав позивача, оскільки після їх вчинення права позивача порушують наслідки таких дій.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо прохання позивача у позові зобов'язати директора Комунальної установи надати позивачці відповідну інформацію протягом п'яти днів із дня набрання чинності рішенням суду суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Однак позивачкою ані у позові ані у судовому засіданні жодним чином не обґрунтовано суду необхідність визначення у самому рішенні суду строків та порядку виконання рішення суду саме таким чином, з огляду на що суд не вбачає такої необхідності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 на її інформаційний запит від 20 вересня 2016 року інформації про складові заробітної плати за кожен місяць роботи окремо наступних осіб: ОСОБА_3 за період роботи з 17.02.2014 по 08.07.2016, ОСОБА_7 за період роботи з 10.02.2014 по 13.11.2015, ОСОБА_5 за період роботи з 10.02.2014 по 02.03.2016, ОСОБА_2 за період роботи з 01.10.2014 по 31.08.2016. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно ч.2 ст. 88 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Оскільки ухвалою суду від 10.01.2017 (а.с. 21) судом було задоволено клопотання позивачки та відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення в адміністративній справі №808/19/7, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог, судові витрат у вигляді судового збору у розмірі 551 грн. 20 коп., який слід було сплатити за подання позову, слід розподілити між сторонами та стягнути з сторін на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі по 275 грн. 60 коп.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати Комунальну установу «Централізована бухгалтерія закладів та установ молоді, фізичної культури та спорту» Запорізької обласної ради надати ОСОБА_1 на її інформаційний запит від 20 вересня 2016 року інформацію про заробітну плату із зазначенням всіх складових заробітної плати за кожен місяць роботи окремо наступних осіб: ОСОБА_3 за період роботи з 17.02.2014 по 08.07.2016, ОСОБА_7 за період роботи з 10.02.2014 по 13.11.2015, ОСОБА_5 за період роботи з 10.02.2014 по 02.03.2016, ОСОБА_2 за період роботи з 01.10.2014 по 31.08.2016.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.
Стягнути з Комунальної установи «Централізована бухгалтерія закладів та установ молоді, фізичної культури та спорту» Запорізької обласної ради на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 275 грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В. Стрельнікова