постанова 15 лютого 2017 року м. Київ
Суддя судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 28 квітня 2016 року, постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року,
ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 28 квітня 2016 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Апеляційного суду міста Києва від 02 червня 2011 року та матеріали кримінальної справи за його обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 115 ч. 2 п.п. 6, 9, 12, 146 ч. 3, 15 ч. 3, 190 ч. 4 КК України, та інших осіб направлено до Шевченківського районного суду м. Києва для вирішення питання про прийняття касаційної скарги захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 .
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2016 року, залишеною без зміни ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року, захиснику засудженого ОСОБА_2 - адвокату ОСОБА_3 відмовлено у відновленні строку на касаційне оскарження вироку Апеляційного суду міста Києва від 02 червня 2011 року.
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перевірку зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Проте, касаційна скарга містить суперечності, які не дають змоги вирішити питання щодо можливості витребування матеріалів кримінальної справи щодо ОСОБА_2 з огляду на наступне. Так, ухвала Апеляційного суду міста Києва від 28 квітня 2016 року не є судовим рішенням, що відповідно до ст. 383 КПК України 1960 року може бути оскаржене в касаційному порядку, як таке, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Разом із тим, постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2016 року та ухвала Апеляційного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року можуть бути перевірені у касаційному порядку.
Отже, особа у касаційній скарзі ставить питання про перегляд рішень, два з яких можуть бути оскаржені в касаційному порядку, а одне - не є предметом касаційного розгляду.
Крім того, касаційна скарга в частині оскарження ухвали Апеляційного суду міста Києва від 16 листопада 2016 рокуне може бути прийнята до розгляду, оскільки відповідно до ст. 387 ч. 2 КПК України 1960 року її зміст не відповідає вимогам, зазначеним у ст. 350 КПК України 1960 року, зокрема: касаційна скарга не містить вказівок на те, в чому саме полягає незаконність ухвали апеляційного суду згідно з вимогами ст. 398 ч. 1 КПК України 1960 рокуі доводи на обґрунтування цього. Також, захисником при обґрунтуванні необхідності зміни ухвали апеляційного суду не зазначено у касаційній скарзі посилання на відповідні аркуші справи, чим порушено вимоги ст. 350 ч. 2 КПК України 1960 року. Прохання у касаційній скарзі має бути викладено з врахуванням положень ст. 396 ч. 1 КПК України 1960 року, зокрема того, що зміна ухвали Апеляційного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року неможлива без зміни постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 01 червня 2016 року.
Згідно зі ст. 388 ч. 2 КПК України 1960 року справа не витребується, якщо скарга відповідно до вимог ст.ст. 350, 398 КПК України 1960 року не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Вказані порушення перешкоджають вирішенню питання про витребування кримінальної справи.
За таких обставин, у витребуванні кримінальної справи необхідно відмовити.
Керуючись ст. 388 КПК 1960 року, пунктом 15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України, пунктом 6 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ,
відмовити захиснику ОСОБА_3 у витребуванні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 для перевірки в касаційному порядку.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1
