1[1]
13 лютого 2017 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Чорний О.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та у його інтересах захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 05 січня 2017 року, -
23 листопада 2016 року відносно ОСОБА_2 складено протокол серії АП2 № 040500 про адміністративне правопорушення, оскільки останній, в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, 23.11.2016 року о 13 год. 30 хв. по проспекту Перемоги, 121, в м. Києві, керував автомобілем «Нісан», д.н.з НОМЕР_1, з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження медичного огляду для визначення наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 05 січня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду, а провадження у справі закрити.
В якості обґрунтування апеляційної скарги, вказує на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, так як він не порушував ПДР України, а зупинка його автомобіля є незаконною та нічим необґрунтованою.
Зазначає, що на місці зупинки працівники поліції не пропонували йому здійснити медичний огляд у встановленому законом порядку, в присутності свідків, яких не було залучено, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності за відмову у проходженні медичного огляду на виявлення стану наркотичного сп'яніння, та сам факт про нібито перебування у такому стані не відповідає дійсності та є нічим не підтверджений. Також вказує, що час складання протоколу зазначений у ньому не відповідає дійсності, так як був складений пізніше, що на думку апелянта є важливим для правильного вирішення справи.
Вважає, що суд першої інстанції не об'єктивно та поверхово розглянув справу, не надав належної оцінки його показанням, що як наслідок призвело до постановлення незаконного судового рішення та притягнення його до адміністративної відповідальності.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2. та захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння.
Відповідно до «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 та Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 вересня 2009 р. № 400/666, встановлення у правопорушника стану алкогольного чи іншого сп'яніння здійснюється на підставі його огляду, який проводиться уповноваженою особою Державтоінспекції на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, уповноважена особа Державтоінспекції МВС направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 23.11.2016 року о 13.30 год. керував автомобілем «Нісан» реєстраційний номер НОМЕР_1 по просп.. Перемоги,121, в м. Києві, з ознаками наркотичного сп'яніння, та від проходження медичного огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що підтверджується також поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, які долучені до матеріалів справи (а.с.2).
Достовірність даних, викладених в протоколі та правдивість показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, перевірені в судовому засіданні, а тому в даному випадку, суддя районного суду, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об'єктивно з'ясував обставини даної справи і з урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_7 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, суд першої інстанції призначив ОСОБА_2 справедливе покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, яке є достатнім для його виправлення, а також запобіганню вчинення ним, а так само іншими особами аналогічних правопорушень.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 з приводу безпідставного притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, та неправильного зазначення часу складання протоколу, а також відсутності свідків на місці його зупинки, є безпідставними і такими, що спростовуються оголошеними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, яким суд першої інстанції дав належну та об'єктивну оцінку, що також перевірено в суді апеляційної інстанції.
Таким чином, оскільки встановити перебування особи в стані наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу є неможливим, працівником поліції було запропоновано ОСОБА_2 пройти медичний огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я, від чого останній відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі.
З огляду на викладене, висновки районного суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та доведеність його вини являються правильними і такими, що підтверджуються достовірними доказами, а тому підстав для скасування постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 05 січня 2017 року, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 05 січня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду м. Києва О.М. Чорний
Справа №33/796/514/2017
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у першій інстанції - Оздоба М.О.
Доповідач: Чорний О.М.