АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Іменем України
13 лютого 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судової провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 , яка діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 грудня 2016 року,
за участю прокурора - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 грудня 2016 року в кримінальному провадженні №42016010000000245, внесеному 15.11.2016 р. до ЄРДР, задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури АР Крим ОСОБА_8 , погоджене начальником відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури АР Крим ОСОБА_7 , про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який народився в м. Бресті, Республіка Білорусь, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; несудимий, -
якому оголошена підозра у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком дії на шістдесят днів, який обраховується з 11:00 години 9 грудня 2016 року до 11 години 6 лютого 2017 року включно.
Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя суду першої інстанції врахував наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України, про який йому повідомлено 10.12.2016 року, що об'єктивно підтверджується наданими слідчим доказами, які носять вагомий характер, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , особу підозрюваного, та дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а відтак існують всі підстави для застосування до підозрюваного виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді місцевого суду захисник ОСОБА_5 , яка діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 грудня 2016 року та постановити нову ухвалу, якою звільнити підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти в залі суду.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що постановою Генеральної прокуратури України про визначення підслідності кримінального провадження від 09.12.2016 року здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016010000000245 слідчим прокуратури АР Крим, чим порушено норми ст. 216 КПК України.
Зазначає, що докази, на які посилається орган досудового розслідування в обґрунтування підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України є недопустимими, оскільки відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
Також автор апеляційної скарги, вказує на те, що слідчим суддею, при застосуванні до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не взято до уваги, що в клопотанні слідчого відсутні докази, які підтверджують наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а прокурором в судовому засіданні не доведено, що вказані ризики існують і в самій ухвалі слідчий суддя не зазначив конкретних обставин, які свідчать про існування ризиків.
Заслухавши доповідь судді, захисника, підозрюваного, які просили задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів справи, слідчим відділом прокуратури АР Крим проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42016010000000245 від 15.11.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України.
09.12.2016 року об 11:00 годині ОСОБА_6 затриманий у порядку ст. 208 КПК України.
10.12.2016 року ОСОБА_6 повідомлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України.
10.12.2016 року старший слідчий слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури АР Крим ОСОБА_8 , за погодженням із начальником відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури АР Крим ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Мотивування клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 слідчий обґрунтовує метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
10.12.2016 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком дії на шістдесят днів, який обраховується з 11:00 години 9 грудня 2016 року до 11 години 6 лютого 2017 року включно.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.
Обираючи відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді взяття під варту судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення доведена слідчим та сумнівів не викликає.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами кримінального провадження, а саме ризики того, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризиками є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 та відомості про його особу.
З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
При цьому, застосувавши до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України не визначив підозрюваному розмір застави, врахувавши як встановлені під час розгляду клопотання ризики так і те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства.
Отже, слідчим суддею були враховані обставини справи в сукупності з особою підозрюваного, які вказують на можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та обрання підозрюваному ОСОБА_6 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, а також яким дана належна оцінка, а тому апеляційна скарга захисника, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 грудня 2016 року в кримінальному провадженні №42016010000000245, внесеному 15.11.2016 р. до ЄРДР, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури АР Крим ОСОБА_8 , погоджене начальником відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури АР Крим ОСОБА_7 , про застосуваннязапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч. 1 ст. 14, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком дії на шістдесят днів, який обраховується з 11:00 години 9 грудня 2016 року до 11 години 6 лютого 2017 року включно, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил ч. 4 ст. 424 КПК України є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11 и б а к