15 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/5273/16
Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Градовського Ю.М.
судді -Лук'янчук О.В.
при секретарі -Величко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В жовтні 2016 року ОСОБА_6 (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (надалі - відповідач, ДПІ) в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №22416-13 від 20.07.2016 року, яким нараховано грошове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2016 рік на суму 25000,00 грн..
В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що застосування контролюючим органом норм ст.267 ПК України з метою оподаткування транспортним податком не може мати місце у 2016 році.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.11.2016 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ДПІ подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу на праві власності належить автомобіль марки VOLKSWAGEN моделі TOUAREG, 2015 року випуску, об'ємом двигуна 2967 куб. см., реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2. Дата першої реєстрації 13.02.2015 року, дата реєстрації на ім'я позивача 23.04.2015 року.
ДПІ прийняло податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №22416-13 від 20.07.2016 року, яким визначило позивачу суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб у сумі 25000,00 грн..
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року №909-VIІI зміни до пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України щодо транспортного податку, можуть бути застосовані до позивача лише у новому бюджетному році - тобто у 2017 році.
Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як слідує з матеріалів справи, нарахування позивачу спірним рішенням транспортного податку за 2016 рік в сумі 25000 грн. було здійснено відповідачем на підставі положень пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року №909-VIІI.
Так, за цим змінами, які набрали чинність з 01.01.2016 року, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
До 2016 року пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України діяв в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014 року, та передбачав, що об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см..
Отже, враховуючи, що належний позивачу автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG, був виготовлений у 2015 року та має об'ємом двигуна 2967 куб. см., то цей автомобіль не був об'єктом оподаткування транспортним податком до прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 року №909-VIІI.
Згідно ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Приписи пп.10.1.1 п.10.1 та п.10.2 ст.10 ПК України відносять до місцевих податків податок на майно в частині транспортного податку.
Згідно п.12.3 ст.12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.12.3.1 ПК України).
При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору (пп.12.3.2 ПК України).
Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів (пп.12.3.3 ПК України).
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що згідно з п.12.5 ст.12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп.12.3.4 ст.12 ПК України.
Відповідно пп.12.3.4 ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Разом з цим, п.5 р.XIX "Прикінцеві положення" ПК України органи місцевого самоврядування зобов'язані забезпечити у місячний термін з дня набрання чинності цим Кодексом прийняття рішень щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених цим Кодексом.
Так, з наведеного вище вбачається, що безпосереднє встановлення місцевих податків, а отже і транспортного податку, віднесено Податковим кодексом до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.
Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також п.24 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.143 Конституції України.
Рішенням Одеської міської ради від 21.01.2015 року №5257-VI «Про встановлення податку на майно в частині транспортного податку» вказаний податок встановлено та визначено ставку податку з розрахунку на календарний рік 25000,00 грн. за кожний легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.
Зазначене рішення Одеської міської ради №5257-VI було оприлюднено 21.01.2015 року.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року; при цьому опублікування рішення органу місцевого самоврядування про встановлення транспортного податку, як місцевого податку, пізніше 15 липня року, є підставою для застосування відповідних норм оподаткування не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Такий висновок колегії суддів ґрунтується на положеннях статті 4 ПК України, за змістом якої податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу; презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу; стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року
Згідно зі ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Частиною 3 ст.27 Бюджетного кодексу України встановлено, що Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються:
не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду;
після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Виходячи з наведених вище законодавчих норм, слід дійти висновку, що для застосування у 2016 році нового транспортного податку в редакції Закону України від 24.12.2015 року №909-VIІI, такий новий транспортний податок повинен був бути запроваджений Верховною Радою України до 01.07.2015 року, а до 15.07.2015 року місцеві ради повинні були прийняти та оприлюднити відповідні рішення про запровадження цього податку на своїй території.
Посилання ДПІ на те, що за Законом України від 24.12.2015 року №909-VIІI новий податок не вводився, а лише вносились зміни до діючого транспортного податку, колегія суддів відхиляє, оскільки введені цим законом зміни повністю змінюють об'єкт оподаткування цим податком, а саме - замість легкових автомобілів до 5 років і з об'ємом циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. об'єктом оподаткування транспортним податком за цим законом стала нова категорія легкових автомобілів, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що нараховувати позивачу транспортний податок за автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG, 2015 року випуску, об'ємом двигуна 2967 куб. см., можливо лише з 2017 року.
Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення №22416-13 від 20.07.2016р. винесено неправомірно.
Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2016 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 17 лютого 2017 року.
Головуючий суддя:К.В. Кравченко
Суддя: Суддя: О.В. Лук'янчук Ю.М. Градовський