16 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/1241/16
Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
за участю секретаря - Скоріної Т.С.
представника апелянта - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру України у Миколаївській області про визнання протиправною відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області в якому просив:
- визнати протиправною відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;
- зобов'язати розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться в межах території Краснопільської сільської (селищної) ради Врадіївського району Миколаївської області (за межами населеного пункту) та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.
В обґрунтування позову зазначено про те, що приймаючи рішення про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суб'єкт владних повноважень діяв не у спосіб передбачений законом та поза межами наданих повноважень. Такого висновку позивач дійшов на підставі того, що законодавством передбачена виключна підстава для відмови у наданні такого дозволу, однак, відповідач безпідставно повернув матеріали клопотання без розгляду.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на неповне дослідження всіх обставин справи, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нового рішення - про задоволення позову.
Представник апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи викладені в апеляції та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, належним чином сповіщений про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторони, належним чином повідомленої про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 898-р «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції» відповідачем 31 серпня 2015 прийнято наказ № 315-сг «Про визначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані учасникам АТО», в який в подальшому були внесені зміни наказом від 21 вересня 2015 року № 806-ск.
02 листопада 2015 року позивач звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться в межах території Краснопільської сільської (селищної) ради Врадіївського району Миколаївської області (за межами населеного пункту). Також надав графічний матеріал на якому зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки.
23 травня 2016 року Головне управління Держгеокадастру України у Миколаївській області розглянула вказане клопотання та повідомило, що згідно інформації Відділу Держгеокадастру у врадіївському районі Миколаївської області зазначена земельна ділянка зарезервована для передачі учасникам антитерористичної операції на підставі наказу від 21 вересня 2015 року № 806-ск.
У зв'язку з цим, Головне управління Держгеокадастру України у Миколаївській області повернуло надані позивачем матеріали.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що запитувана земельна ділянка позивачем визначена для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції, а тому відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідає вимогам законодавства.
Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.159 КАС України, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
За правилами частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме наказами Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області та відповідними додатками до них (а.с.38-47), підставою відмови у наданні дозволу позивачу є невідповідність місця розташування бажаної земельної ділянки вимогам прийнятого відповідно до законодавства розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 898-р (зазначене вище), яким визначено умови розпорядження земельними ділянками, визначеними для відведення учасникам антитерористичної операції та сім'ям загиблих учасників антитерористичної операції, оскільки бажана земельна ділянка є зарезервованою саме для вказаних осіб.
Скаржник обґрунтовує апеляційну скаргу лише тим, що законодавством не передбачено повернення матеріалів, а лише передбачена виключна підстава для відмови у наданні такого дозволу. Тобто, на думку апелянта, враховуючи, що суб'єкт владних повноважень повернув матеріали клопотання позивачу, то відповідач діяв не у спосіб передбачений законом та поза межами наданих повноважень.
Однак, колегія суддів зазначає, що ст.118 Земельного кодексу України не визначає форму в якій викладається відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Дана стаття визначає лише, що у разі відмови у наданні такого дозволу вона повинна бути вмотивована.
Суд апеляційної інстанції перевіривши доводи апеляційної скарги та надану відмову Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вважає доводи скарги такими, що не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки відповідач розглянувши клопотання ОСОБА_2 обґрунтовано відмовив та повернув надані матеріали останньому.
Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру України у Миколаївській області про визнання протиправною відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Доповідач - суддя І.О.Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова