14 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,
суддів: Левенця Б.Б., Мазурик О.Ф.
при секретарі: Синявському Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», поданою через представника Сокуренко Наталію Вікторівну, на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 грудня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
у червні 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просило стягнути з останнього на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 074, 13 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 1 946, 99 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 12 822, 66 грн.; заборгованість за пенею та комісією - 2 920 грн.; штраф (фіксована частина) - 500 грн.; штраф (процентна складова) - 884, 48 грн. посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору.
Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29.12.2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ПАТ КБ «Приватбанк» через представника подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не взяв до уваги, що між сторонами укладено договір про надання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку та відповідач надав згоду на укладення договору у такій формі та зазначив, що з Умовами та Правилами надання банківських послуг ознайомлений. Крім того, суд не врахував, що кредитний договір містить усі необхідні дані для нарахування заборгованості за кредитом. Вважає, що наданих документів було достатньо для задоволення позову та додаткові документи судом не витребовувалися.
Справа № 759/7826/16-ц Апеляційне провадження № 22-ц-796/2275/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Ключник А.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.07.2008 року ОСОБА_2 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в банку. В заяві міститься інформація про те, що позичальник ознайомився з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами банку та погодився з ними. Позичальник висловив свою згоду, що заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною картою та тарифами складає договір про надання банківських послуг. Заява підписана позичальником та представником банку.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявності укладеного між сторонами договору, оскільки позивачем не надано доказів відкриття рахунку на ім'я відповідача, видачі банківської картки та пам'ятки клієнта, що є невід'ємною частиною договору.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Так, на підтвердження своїх позовних вимог позивач надав заяву ОСОБА_2 від 03.07.2008 року про відкриття рахунку і надання кредитної картки. У цій заяві вказано тип картки «Універсальна», сума кредитного ліміту 1 500 грн., базова процентна ставка 3 % в місяць. Строк дії карткового ліміту відповідає строку дії карти. Заборгованість має погашатися щомісячними платежами в розмірі 7 % від суми заборгованості. Погашення заборгованості по кредитному ліміту може проводитися як шляхом внесення коштів на карту клієнтом, так і списанням банком коштів і платіжної картки. У заяві вказано, що відповідач ознайомлений та згоден з Умовами і правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку.
Позивачем також надано Умови і правила надання банківських послуг та розрахунок заборгованості, які відповідачем не підписані.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 цього ж Кодексу що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 11 цього ж Кодексу суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, і межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивач не надав доказів відкриття рахунку на ім'я відповідача, видачі йому картки із зазначенням строку її дії та пам'ятки клієнта.
Відповідно до п. 3.1 Умов і правил надання банківських послуг для надання послуг банк відкриває клієнту картрахунки, видає клієнту карти, їх вид і строк дії визначений у заяві і в пам'ятці клієнта, підписанням якого клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата відкриття рахунку, яка вказана в розділі «Відмітка банку» заяви.
Відповідно до п. 3.5 цих Умов пам'ятка клієнта оформляється і є невід'ємною частиною договору у випадку оформлення і видачі платіжної карти по кредитній схемі.
За вказаних обставин суд першої інстанції, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, дійшов правильних висновків про те, що позивач не довів факту укладення з відповідачем кредитного договору, на умовах вказаних ним у позовній заяві та видачі кредитних коштів.
Відтак доводи апеляційної скарги про те, що при подачі позовної заяви було надано достатні докази, які підтверджують укладення кредитного договору та видачу кредитних коштів колегія суддів вважає такими, що суперечать матеріалам справи.
Представник позивача у судове засідання не з'являвся, через поштове відділення клопотань про приєднання інших доказів не надавав, а тому доводи апеляційної скарги про те, що суд мав додатково витребувати докази суперечать нормам цивільного процесуального права, згідно з яким витребування доказів з власної ініціативи суду у справах позовного провадження не допускається.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відхилити.
Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 грудня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий
Судді