Ухвала від 17.02.2017 по справі 815/6019/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

17 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/6019/16

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Турецька І.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року позов задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 22 липня 2016 року № 42220-13, яким гр. ОСОБА_1 було нараховано до сплати 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн. податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб.

На зазначену постанову суду Ізмаїльська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області подала апеляційну скаргу, проте не сплатила судовий збір.

У зв'язку з чим, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04 січня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліку скарги до 27 січня 2017 року.

30 січня 2017 року до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору, яке було обґрунтовано відсутністю коштів призначених на такі витрати.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2017 року в задоволенні даного клопотання було відмовлено та надано додатковий час для виконання вимог ухвали про залишення скарги без руху, до 17 лютого 2017 року.

15 лютого 2017 року від апелянта знову надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому він знову посилається на відсутність коштів, призначених на такі витрати.

Розглянувши вказане клопотання, суддя-доповідач вважає за необхідним відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного.

До апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору (ч.6 ст.187 КАС України).

Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон №3674) не містить пільг щодо сплати судового збору органами ДФС.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Згідно з ч.ч.1,2 статті 8 Закону №3674, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вказана норма Закону кореспондується зі ст.88 КАС України, зокрема, ч.1 даної статті передбачає, що суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, аналізуючи вказані норми можливо дійти висновку, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.

В той же час, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Врахування майнового стану, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.

Більш того, звільнення від сплати судового збору, з урахуванням майнового стану сторони, є правом суду, а не обов'язком.

Таким чином, суддя-доповідач дійшов висновку, що у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від сплати судового збору.

За правилами ч.3 ст.189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.187 цього Кодексу, застосовуються правила ст.108 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви).

Відповідно до ч.3 ст.108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Таким чином, враховуючи, що апелянт не усунув недолік поданої апеляційної скарги, тобто не сплатив судовий збір, в розмірі встановленому Законом №3674, суддя вважає за можливим повернути апеляційну скаргу апелянту, а матеріали справи до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.108, 189 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року - відмовити.

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області повернути апелянту, а матеріали справи повернути до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя: І.О. Турецька

Попередній документ
64770763
Наступний документ
64770765
Інформація про рішення:
№ рішення: 64770764
№ справи: 815/6019/16
Дата рішення: 17.02.2017
Дата публікації: 21.02.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: