14 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,
суддів: Мазурик О.Ф., Лапчевської О.Ф.
при секретарі: Синявському Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способів його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною,
Справа № 760/860/15-ц Апеляційне провадження № 22-ц-796/1071/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Коробенко С.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.
у січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому, з урахуванням уточнень, просив зобов'язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у спілкуванні з дочкою та сином, визначивши способи його участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними шляхом встановлення наступного графіку їх зустрічей: кожної суботи з 10.00 год. до 18.00 год. без присутності матері дітей, кожної другої неділі з 10.00 год. до 16.00 год. без присутності матері дітей, в святкові дні: Новий Рік, Різдво Христове, Пасху - почергово з відповідачем, 12 серпня кожного року без присутності матері дітей, два тижні влітку для відпочинку, попередньо за 10 днів повідомивши матір дітей, під час літнього періоду 4 вихідних дні на місяць без присутності матері дітей, спільно або окремо з відповідачем святкувати дні народження дітей за попередньою домовленістю, під час перебування та лікування однієї дитини в медичному закладі інша дитина повинна проживати з батьком, під час хвороби дітей (дитини), в період не відвідування дитячого садку та за умови неможливості матері перебувати на лікарняному, діти (дитина) повинні перебувати з батьком; зобов'язати ОСОБА_2 надавати інформацію про стан здоров'я дітей, про необхідність медичного лікування, оздоровлення тощо.
В обґрунтування позову зазначав, що спільне життя з відповідачем у нього не склалося, шлюб між ними було розірвано на підставі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25.03.2014 року. Після розірвання шлюбу їх спільні діти: дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, залишились проживати разом з матір'ю, проти чого він не заперечує. Проте після розірвання шлюбу відповідач обмежила його право брати участь у вихованні дітей та чинить йому перешкоди у спілкуванні з дітьми.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 16.10.2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не взяв до уваги, що відповідач не надала доказів того, що він вчиняє насильство відносно неї чи дітей. Згідно психологічних характеристик діти бажають зустрічатися з ним. Суд безпідставно відхилив його доводи про те, що відповідач перешкоджає спілкування з дітьми, змінює адреси місця проживання ат телефони, а у випадку його зустрічей з дітьми вчиняє сварки, що робить неможливим спілкування з дітьми у присутності матері. Суд при ухваленні рішення не врахував ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини та ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства».
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 24.02.2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 Встановлено ОСОБА_1 години спілкування з дітьми та участі у їх вихованні - дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, без присутності матері дітей за наступним графіком: І, III субота місяця - з 10.00 год. до 13.00 год.; II, IV неділя місяця - з 16.00 год. до 19.00 год. Зобов'язано ОСОБА_1 дотримуватись режиму харчування дітей, розвитку та відпочинку дітей, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно матері дітей - ОСОБА_2 Зобов'язано ОСОБА_2 не перешкоджати батькові брати участь у вихованні дітей та спілкуванні з ними, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно батька дітей. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.10.2016 року, рішення апеляційного суду м. Києва від 24.02.2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.
Відповідач та її представник ОСОБА_8 просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомила, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у її відсутності, за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 25.02.2009 року, який було розірвано згідно з рішення Деснянського районного суду м. Києва від 14.03.2014 року. Від шлюбу мають двох малолітніх дітей: дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати з матір'ю.
На підставі звернення ОСОБА_1 органом опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації було розглянуто питання про необхідність визначення регламенту побачень батька з дітьми. Висновком від 25.08.2015 року №101-8391/01 визнано доцільним встановити зустрічі ОСОБА_1 з малолітніми дітьми: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 кожної І, III суботи місяця з 10.00 год. до 13.00 год., кожної II, IV неділі місяця з 16.00 год. до 19.00 год., у святкові дні за попередньою домовленістю між батьками; оздоровлення або відпочинок влітку не менше чотирнадцяти днів за попередньою домовленістю між батьками. З метою уникнення конфліктних ситуацій між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов'язати ОСОБА_1 дотримуватися режиму харчування дітей, розвитку та відпочинку дітей, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно матері дітей; зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати батькові брати участь у вихованні дітей та спілкуванні з ними, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно батька дітей.
Відповідно до психологічної характеристики ОСОБА_6, наданою психологом та директором школи - дитячого садку І ступеня «Радосинь», стосунки у нього з батьком доброзичливі, проте до нього ставиться з обережністю та стриманістю.
Відповідно до психологічної характеристики ОСОБА_5 вбачається, під час дослідження емоційної сфери у неї було виявлено підвищений рівень тривожності. Причиною його виникнення став характер взаємин у сім'ї, взаємини дівчинки з батьком. Дитина повідомила, що не бажає бачитись з татом, тому що він завдає болю мамі, вона відчуває страх за маму та за себе, що свідчить про те, що дитина була свідком сварок чи насильства в сім'ї. На запитання, чи хоче дитина, щоб тато приходив, грався та жив з нею, вона повідомила, що не хоче.
Відповідно до доповідних записок працівників ШДС «Радосинь» позивач приходив до дитячого закладу 31 березня та 2 квітня 2015 року разом з адвокатом. У цих доповідних записках відсутні посилання на те, що мати чинила перешкоди у спілкуванні з дітьми.
У період слухання справи судом було оголошено перерву та запропоновано сторонам організувати зустріч з дітьми. Згідно з відеозаписом зустрічі позивач мав реальну можливість спілкування з дітьми, проте у їх присутності поводився неадекватно як у відношенні до дітей, так і у відношенні до відповідачки, своїми діями спровокував конфліктну ситуацію та, висловлюючи погрози, відразу ж залишив місце зустрічі. Суд розцінив дану обставину як небажання позивача відновити спілкування зі своїми дітьми.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із відсутності доказів чинення позивачу перешкод у спілкуванні з його дітьми.
Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях чи щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
За ч. ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 157 СК України питання виховання вирішується батьками спільно. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
За ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Стаття 158 СК України визначає, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Змістом ч. ч. 5, 6 ст. 19 СК України передбачено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Згідно з висновком органу опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 25.08.2015 року визнано доцільним встановити зустрічі ОСОБА_1 з малолітніми дітьми: ОСОБА_6 та ОСОБА_5 кожної І, III суботи місяця з 10.00 год. до 13.00 год., кожної II, IV неділі місяця з 16.00 год. до 19.00 год., у святкові дні за попередньою домовленістю між батьками; оздоровлення або відпочинок влітку не менше чотирнадцяти днів за попередньою домовленістю між батьками. З метою уникнення конфліктних ситуацій між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зобов'язати ОСОБА_1 дотримуватися режиму харчування дітей, розвитку та відпочинку дітей, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно матері дітей; зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати батькові брати участь у вихованні дітей та спілкуванні з ними, не допускати протиправних дій та негативних розмов стосовно батька дітей.
Суд першої інстанції не врахував зазначений висновок органу опіки та піклування. Обов'язковість надання такого висновку передбачено ст. 19 СК України.
Частиною 3 ст. 19 СК України також передбачено, що звернення за захистом до органу опіки і піклування не позбавляє особу права на звернення до суду.
Доводи відповідачки та її представника про те, що позивачу не чиняться перешкоди у спілкуванні з дітьми, проте сам позивач не бажає бачитися з дітьми не є підставою для відмови у встановленні способу участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними того з батьків, хто проживає окремо від них.
Суд першої інстанції не врахувавши положень ч. 3 ст. 19 СК України дійшов помилкових висновків про неможливість встановлення способу участі у вихованні дітей та спілкуванні з ними позивача у судовому порядку.
Відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
На думку колегії суддів, регламент побачень, визначених у висновку органу опіки і піклування кожної І, III суботи місяця з 10.00 год. до 13.00 год., кожної II, IV неділі місяця з 16.00 год. до 19.00 год. та відпочинок влітку не менше чотирнадцяти днів за попередньою домовленістю між батьками відповідає інтересам дітей.
Враховуючи вік дітей колегія суддів відхиляє доводи відповідачки про необхідність побачень батька з дітьми виключно у її присутності. При цьому сторони не позбавлені можливості за домовленістю самостійно вирішити питання щодо присутності психолога чи педагогічного працівника при проведенні таких зустрічей.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Встановити ОСОБА_1 наступний порядок участі у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5:
щомісяця кожної першої та третьої суботи з 10 години до 13 години без присутності матері дітей ОСОБА_2;
щомісяця кожної другої та четвертої неділі з 16 години до 19 години без присутності матері дітей ОСОБА_2;
щорічно влітку протягом 14 днів для сумісного відпочинку за попередньою домовленістю батьків.
В решті позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий
Судді