.[1]
08 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва матеріали кримінального провадження № 12016100160000003 від 28.02.2016 року по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва ОСОБА_7 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року,
Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації суму 4964 грн. в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної злочином.
У кримінальному провадженні вирішено питання про речові докази.
За вироком суду ОСОБА_6 визнаний винниму тому, що він 27 лютого 2016 року, в період часу з 11 до 13 години, знаходячись на річці Десенка Канівського водосховища, неподалік від острова Долобецький, що входить до ПКіВ «Гідропарк» в Дніпровському районі міста Києва, на гумовому човні з двигуном «Раrsun 5,8» без ідентифікуючих даних, діючи всупереч ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.63 Закону України «Про тваринний світ», п.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999, використовуючи заборонене знаряддя лову водних біоресурсів - сітки кількості двох штук, здійснив незаконний вилов риби різних видів загальною кількістю 81 штука, чим державі завдано шкоди в розмірі 4 964 грн., яка є істотною за критерієм «великої кількості» виловленої риби.
В поданій апеляційній скарзі заступник прокурора міста Києва, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини кримінального провадження та правову кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок суду змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд, призначаючи ОСОБА_6 покарання за ч.1 ст.249 КК України, застосував додаткове покарання у виді конфіскації знарядь і засобів промислу та всього добутого, тобто покарання, яке на час постановлення вироку з санкції статті виключено.
З урахуванням змін, внесених до КК України Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18.02.2016 року, суд мав би на підставі ст.96-1, п.п.1, 3 ч.1 ст.96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна, яке було одержане внаслідок вчинення злочину та/або було доходами від такого майна, а також було предметом злочину та пристосовано і використано як знаряддя вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України.
За наслідками апеляційного розгляду просить постановити ухвалу, якою ОСОБА_6 вважати засудженим за ч.1 ст.249 КК України до штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень. На підставі ст.96-1, п.1, 3 ч.1 ст.96-2 КК України застосувати до ОСОБА_6 спеціальну конфіскацію майна, яке було одержане внаслідок вчинення злочину, а також використано як знаряддя вчинення злочину.
Заслухавши пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва та просив її задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_6 , який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурор підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За вироком суду ОСОБА_6 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України.
Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18.02.2016 року, який набав чинності 28 лютого 2016 року, викладено в новій редакції статтю 96-1 КК України, яка передбачає примусове безоплатне вилучення за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, у тому числі у випадку вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України. Цим же Законом виключено з санкції ч.1 ст.249 КК України покарання у виді конфіскації знарядь і засобів промислу та всього добутого.
За приписами ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
З огляду на те, що Закон України № 1019-VIII від 18.02.2016 року, скасовує призначення по ч.1 ст.249 КК України додаткового покарання у виді конфіскації знарядь і засобів промислу та всього добутого, а передбачена ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація не є покаранням, а відноситься до інших заходів кримінально-правового характеру, тобто має менш негативні кримінально-правові наслідки, положення цього закону мають зворотну силу.
За наведених обставин колегія суддів визнає обґрунтованими апеляційні доводи прокурора про те, що суд першої інстанції неправильно призначив ОСОБА_6 додаткове покарання у виді конфіскації знарядь і засобів промислу та всього добутого, оскільки мав би керуватися положеннями кримінального закону, який діяв на час розгляду справи в суді, тобто в редакції Закону України № 1019-VIII від 18.02.2016 року, та на підставі ст.96-1, п.п.1, 3 ч.1 ст.96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію майна, яке було одержане внаслідок вчинення злочину та/або було доходами від такого майна, а також було предметом злочину та пристосовано і використано як знаряддя вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.249 КК України.
Відповідно до ст.409 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
З наведених підстав апеляційна скарга заступника прокурора міста Києва підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 409, 413, 414, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 16 листопада 2016 року, ухвалений щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання, змінити.
Виключити з покарання, призначеного ОСОБА_6 по ч.1 ст.249 КК України, додаткове покарання у видіконфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.
На підставі ст.96-1, п.п.1, 3 ч.1 ст.96-2 КК України застосувати до ОСОБА_6 спеціальну конфіскацію майна, яке було одержане внаслідок вчинення злочину, а також використано як знаряддя вчинення злочину.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Судді:
_______________ ________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_8
Справа № 11-кп/796/743/2017
Категорія КК: 249
Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_9