10 лютого 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ященко М.А., за участю захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року, -
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.
Згідно постанови, ОСОБА_2 13.11.2016 року, близько 10 год. 20 хв., рухаючись в м. Києві по пр-ту. Лобановського, 123, керуючи автомобілем «Шкода» державний номерний знак НОМЕР_1, при перестроюванні не впевнився у безпечності та скоїв зіткнення із автомобілем «Мерседес Бенз» державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався у попутному напрямку, внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП України.
Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення № 752/19700/16-п, у зв'язку з
Справа № 33/796/458/2017
Категорія: ст. 124 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Рудик І.В.
Суддя апеляційної інстанції - Ященко М.А.
відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України.
В обґрунтуваннях апеляційної скарги захисник ОСОБА_3 вказує, що в поясненнях учасників дорожньо-транспортної пригоди, які надані в судовому засіданні суду першої інстанції вбачаються розбіжності у часі зіткнення, обставинах виникнення дорожньо-транспортної пригоди. З пояснень ОСОБА_5 можливо зробити висновок, що зіткнення повинно було відбутися в районі повороту ліворуч, куди повертав тролейбус, однак ДТП відбулося на відстані приблизно 9 метрів від вказаного повороту, такі пояснення підтверджують обставини, які викладені ОСОБА_2 Токож з пояснень водія транспортного засобу «Мерседес» ОСОБА_5 вбачається, що тролейбус почав повертати ліворуч з середнього ряду, а тому в діях його водія вбачаються порушення п. 10.4 Правил дорожнього руху України.
Крім того зазначає, що з пояснень ОСОБА_2 убачається, що він рухався в середній смузі, в цей же час на неї почав перестроюватись ОСОБА_5, заблокувавши шлях для транспортного засобу ОСОБА_2, тобто саме ОСОБА_5 спровокував аварійну ситуацію, та вчасно зреагувавши ОСОБА_2 перестроївся в крайній правий ряд, одночасно супроводжуючи цей маневр звуковим сигналом. Далі водій автомобіля «Шкода» ОСОБА_2 обігнав ОСОБА_5 і знову перестроївся в середній ряд, проте в цей час ОСОБА_5 почав обгін з лівого боку та зіткнувся з автомобілем ОСОБА_2
Також, характер пошкоджень на автомобілі ОСОБА_5 не відповідають його поясненням щодо обставин ДТП і саме він намагався покинути місце події, однак ОСОБА_2 заблокував йому дорогу та викликав працівників поліції. Суддя суду першої інстанції вищевказаних розбіжностей не дослідив, підійшов до розгляду справи поверхово, оскільки відмовив у клопотанні ОСОБА_2 про витребування від ТОВ «ТНК» відеозапису з камер спостереження автозаправної станції розташованої за адресою : м. Київ, просп. Лобановського, 123-а від 13 листопада 2016 року для повного з'ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди. Схема ДТП не відображає та не фіксує всіх об'єктів і обставин, які мають значення для повного та об'єктивного аналізу ситуації, чим позбавляє можливості об'єктивно визнати особу винного, не відповідає розташуванню автомобілів при зіткненні, не відображає особливостей дорожньо-транспортної пригоди, та з пояснень ОСОБА_5 вбачається, що важливою особою для повного з'ясування обставин справи є водій тролейбуса, оскільки його дії порушують п. 10.4 ПДР України та стали причиною ДТП, проте поліцейськими не було встановлено особу водія тролейбуса, який зник з місця події.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_3, який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддею першої інстанції в цілому дотримано вказаних вимог закону при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення.
Висновок судді є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений представленими в матеріалах справи даними протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 349755 відносно ОСОБА_2, який складений 13 листопада 2016 інспектором УПП в м. Києві ДПП ОСОБА_6,та згідно якого ОСОБА_2 13.11.2016 року, близько 10 год. 20 хв., рухаючись в м. Києві по пр-ту. Лобановського, 123, керуючи автомобілем «Шкода» державний номерний знак НОМЕР_1, при перестроюванні не впевнився у безпечності та скоїв зіткнення із автомобілем «Мерседес Бенц» державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався у попутному напрямку, внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України (а.с.1)
Дані протоколу підтверджуються схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 13 листопада 2016 року, в якій зафіксовані дані про розташування транспортних засобів після ДТП, зокрема, автомобіль «Мерседес Бенз» розташований в крайній лівій смузі руху і його передня частина зміщена вліво, при цьому відстань від переднього лівого колеса до краю проїзної частини складає 0,7 м., а від заднього лівого колеса - 1,10 м. Автомобіль «Шкода» розташований справа і попереду, при цьому відстань від переднього лівого колеса до краю проїзної частини складає 2,6 м., а від заднього лівого колеса - 3,70 м. Обидва водії, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 погодилися зі схемою ДТП та власноруч підписали її (а.с.2). Доводи апеляційної скарги щодо не відображення на схемі розташуванню автомобілів при зіткненні не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в схемі ДТП відображені обставини, які дійсно спостерігали особи, які її склали, а місце зіткнення транспортних засобів орієнтовно зазначено на схемі за позначкою під №3, в середній смузі для руху, що об'єктивно підтверджується наявністю в цьому ж місці уламків від транспортних засобів, які відображені на схемі за №4 (а.с.2).
В своїх поясненнях водій ОСОБА_5 підтвердив, що дорожньо-транспортна пригода сталась саме через порушення водієм автомобіля «Шкода»ОСОБА_2 п.п. 10.1 Правил дорожнього руху, так як він рухаючись у правій смузі руху розпочав маневр перестроювання у середню смугу не переконавшись що це буде безпечним та не врахувавши дорожню обстановку, внаслідок чого і спричинив зіткнення з передньою правою частиною його автомобіля «Мерседес Бенц», який розпочав рухатися у середній смузі руху після того, як цю смугу руху звільнив автобус, який повертав наліво з середньої смуги руху.(а.с. 4).
Що стосується пояснень водія ОСОБА_2 та доводів апеляційної скарги на їх підтвердження, щодо обставин ДТП, зокрема про те, що дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія ОСОБА_7, який рухався за тролейбусом у лівій смузі руху, а потім, без включення сигналу повороту, розпочав маневр перестроювання направо та заїхав у другу смугу руху,змусивши водія ОСОБА_2 різко звернути направо та подавати звуковий сигнал, після цчого водій ОСОБА_2 знову повернувся на другу смугу руху, але «Мерседес Бенц» на швидкості об'їхав його збоку, намагаючись виїхати вліво в третю смугу, і він маневром наліво зупинив порушника, то вони не спростовують висновків судді про винуватість водія ОСОБА_2 у порушенні п.п. 10.1 Правил дорожнього руху, а навпаки, підтверджують їх, оскільки ці небезпечні маневри і стали причиною ДТП (а.с.3).
Щодо порушення Правил дорожнього руху невстановленим водієм тролейбуса та водієм тролейбуса та водієм ОСОБА_7, як про це вказує апелянт, то такі порушення не є предметом даного апеляційного розгляду, оскільки протоколи про адміністративні правопорушення щодо цих осіб не складались та суддею суду першої інстанції не розглядались.
Характер пошкоджень, які отримали транспортні засоби при даній ДТП, зокрема зламана накладка під фарою з правої сторони автомобіля «Мерседес Бенц» та пошкодження ЛФП з лівої сторони , заднього крила, бампера з лівої сторони автомобіля «Шкода» не суперечать поясненням водія ОСОБА_5 щодо обставин ДТП.
Інших підстав, які б свідчили про грубе порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи в суді першої інстанції, апелянтом не наведено.
Враховуючи вище викладене, суддя суду апеляційної інстанції вважає, що висновки судді суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є вірними, а обрані йому вид та розмір адміністративного стягнення відповідають характеру допущеного порушення правил дорожнього руху та даним про його особу, а тому не знаходить підстав для зміни або скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.А. Ященко