10 лютого 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ященко М.А., за участю особи, справа щодо якої закрита за відсутністю складу адміністративного правопорушення - ОСОБА_2, її захисника ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року, -
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП України закрито за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 29.02.2016 року, близько 08 год. 40 хв., рухаючись в м. Києві по вул. Кільцева дорога, на перехресті з вул. Леніна, 116, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не переконалась в безпечності зміни напрямку руху, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Тойота» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушила п. 10.1 Правил дорожнього руху України, тобто вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП України.
Не погоджуючись з постановою суду, представник потерпілого ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року скасувати та постановити нову, якою визнати винуватою ОСОБА_2 у вчиненні
Справа № 33/796/1898/2016
Категорія: ст. 124 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Захарова А.С.
Суддя апеляційної інстанції - Ященко М.А.
адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.
Як зазначає апелянт, постанова судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2016 року є незаконною, необґрунтованою, постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено всіх обставин ДТП, порушені права потерпілого передбачені ст. 269 КУпАП України, а в діях ОСОБА_2, на його думку, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України .
Крім цього, вказує, що суддею суду першої інстанції порушено ч. 2 ст. 1, ч. 1-2, ст. 5 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів», оскільки суддя не була присутня під час розгляду справи про адміністративне правопорушення 01.04.2016, 04.05.2016 року, а 13.10.2016 року здійснювала правосуддя без мантії та за відсутності нагрудного знаку, в судовому засіданні не були заслухані доводи та зауваження потерпілого ОСОБА_4 щодо проведеної по справі експертизи, не роз'яснено його права, 13.10.2016 року повний текст постанови оголошений не був, лише помічником судді було повідомлено про інформування по телефоновано коли буде можливо отримати копію судового рішення, проте цього зроблено не було.
Також зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінку розбіжностям в поясненнях ОСОБА_2 від 29.02.2015 року, згідно яких вона здійснювала перестроювання з середньої смуги в крайню праву смугу із включеним поворотом, оскільки її пасажиру стало зле і він просив зупинити автомобіль, та поясненнях від 12.04.2016 року, в яких ОСОБА_2 зазначає, що рухалася в крайній правій смузі, та заздалегідь планувала з'їхати праворуч, в постанові судді немає жодних посилань на схему ДТП, а містяться лише посилання на висновок експертів № 8222/2016-52 від 22.09.2016 року, який зроблено виключно на основі пояснень ОСОБА_2, без врахування пояснень ОСОБА_4. які були незмінними з самого початку та інших наявних у справі доказів, в тому числі і характеру пошкоджень на автомобілях. На замовлення потерпілого ОСОБА_4 було отримано висновок комплексного авто технічного та транспортно-трасологічного дослідження № 000218/1 від 26.10.2016 року в якому зазначається, що висновок експертів № 8222/2016-52 від 22.09.2016 року складено поверхнево, не враховано пошкодження обох автомобілів, їх траєкторію руху після зіткнення, що призвело до помилкових висновків дій обох водіїв, та що саме в діях ОСОБА_2 наявні ознаки за якими має наступити відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП України.
Розглянувши клопотання представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді щодо ОСОБА_2, суддя апеляційного суду приходить до висновку про необхідність його задоволення, оскільки в матеріалах провадження відсутні дані про направлення, або вручення іншим чином копії вищезазначеної постанови ОСОБА_4 після виготовлення її повного тексту.
Заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5 котрі підтримали свою апеляційну скаргу, ОСОБА_2, її захисника ОСОБА_7, котрі заперечували проти задоволення поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддею першої інстанції в цілому дотримано вказаних вимог закону при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення.
Як слідує із тексту постанови судді в судовому засіданні були заслухані пояснення:
- ОСОБА_2, яка свою вину не визнала, та пояснила, що 29.02.2016 року, о 08 год. 35-40 хв. вона рухалася в заторі по Кільцевій дорозі на автомобілі «Hyundai ІЗО», д/з НОМЕР_1, зі сгорони Одеської площі в сторону Жулянського мосту в крайньому правому ряду. Так, як її пасажиру стало зле, з метою здійснення вимушеної зупинки вона ввімкнула правий сигнал повороту та впевнившись в безпеці маневру, почала з'їзд з крайнього правого ряду на острівок безпеки в місці примикання вул. Леніна до Кільцевої дороги. В момент, коли передня частина її автомобіля вже частково була на острівці безпеки, вона відчула удар у передній правий бік свого автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 Звідки з'явився даний автомобіль та як він їхав, враховуючи рядність та те, що був затор та правий ряд їхав зі швидкістю 10- II км/год. щільним потоком, вона не знає;
- ОСОБА_4, котрий пояснив, що 29.02.2016 року він рухався по Кільцевій дорозі на автомобілі «Toyota Avensis» д/з НОМЕР_2, від Одеської площі в напрямку Жулянського шляхопроводу. Близько 08 год. 20-30 хв., він рухався в крайній правій смузі зі швидкістю близько 40-50 км/год. В місці примикання вул. Леніна до Кільцевої дороги, автомобіль «Hyundai ІЗО», під керуванням громадянки ОСОБА_2, який знаходився на сусідній смузі руху, ліворуч від нього і рухався трохи попереду (близько на половину корпусу) , різко змінив напрямок свого руху праворуч, спровокувавши зіткнення передньої правої частини її автомобіля з передньою лівою частиною його автомобіля. Не дивлячись на усі можливі заходи вжиті ним для уникнення зіткнення, а саме: інтенсивне гальмування і намагання встигнути уникнути зіткнення різкою зміною напрямку руху, йому це не вдалося;
- свідка ОСОБА_8, який пояснив, що він перебував в автомобілі «Hyundai ІЗО» під керуванням ОСОБА_2, котрий рухався з Одеської площі по Кільцевій дорозі в напрямку Жулянського мосту. На перехресті Кільцевої дороги та вул. Я. Коласа вони рухалися в правій крайній смузі. В подальшому він попросив водія автомобіля призупинитися на узбіччі, оскільки в нього запаморочилось в голові, після чого відчув удар у правий бік автомобіля.
В судовому засіданні також було досліджено висновок судової автотехнічної експертизи № 8222/16-52 від 22.09.2016 року, згідно якого в діях водія автомобіля «Hyundai ІЗО», держаний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_2, з технічної точки зору, невідповідностей ПДР, які знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди, на вбачається.
Проаналізувавши вищенаведені докази, дослідивши матеріали справи, суддя прийшов до висновку про відсутність порушень ПДР з боку водія автомобіля «Hyundai ІЗО», д/з НОМЕР_1, ОСОБА_2, та відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Суддя апеляційного суду погоджується із вказаними висновками судді суду першої інстанції, так як вони підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, наведеними вище.
Крім того, дані висновки не суперечать іншим доказам, дослідженим у суді апеляційної інстанції, зокрема даним схеми місця ДТП, згідно якої зіткнення автомобілів відбулося в правій смузі руху, при цьому автомобіль«Hyundai ІЗО» розташований в крайній правій частині цієї смуги для руху, а автомобіль«Toyota Avensis» знаходиться правіше, поза межами проїжджої частини, що не виключає пояснень ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_3 про здійснення водієм ОСОБА_4, перед зіткненням, маневру об'їзду автомобіля «Hyundai ІЗО» з правого боку, поза межами крайньої правої смуги для руху транспортних засобів (а.с.2)
Не суперечать ці висновки і характеру пошкоджень транспортних засобів, зазначених на звороті схеми ДТП та зафіксованих на знімках, долучених до матеріалів справи, які локалізовані в середній правій частині автомобіля «Hyundai ІЗО» та в передній лівій частині автомобіля «Toyota Avensis», що свідчить, що саме останній автомобіль здійснив зіткнення з попереднім автомобілем, який уже знаходився частково на шляху його руху (а.с.65,66).
В основному заперечення апелянта щодо встановлених суддею суду обставин ДТП ґрунтуються на висновку комплексного автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження № 000218/1 від 26.10.2016 року, виконаного ТОВ «Українські незалежні судові експерти», який суддя апеляційного суду не може прийняти як допустимий доказ, оскільки він не відповідає вимогам наказу МЮ України від 12.12.2011 року №3505/5, зі змінами від 07.09.2015 року «Про затвердження Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах». Так, у вказаному вище висновку, у порушення п.3.3 вищеназваної Інструкції, відсутні дані про номер, дату видачі і строк дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта ОСОБА_9 та ОСОБА_10, а з доданих до висновку витягів з реєстру судових експертів вбачається, що строк дії свідоцтв про присвоєння кваліфікації судового експерта вказаним особам закінчився у ОСОБА_10 23.04.1016 року, а у ОСОБА_9 21.06.2016 року.
Інші доводи апеляційної скарги, в тому числі і щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення суддею, який не був одягнутий у мантію, не є підставами для скасування постанови судді.
За таких обставин, з урахуванням того, що у судді суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати сумнівним, недостовірним чи необґрунтованим висновок судді суду першої інстанції про невинуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, апеляційна скарга представника потерпілого ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Поновити представнику потерпілого ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року щодо ОСОБА_2
Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2016 року, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП України за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_5 - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.А. Ященко