10 лютого 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ященко М.А., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року, -
Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.
Згідно постанови, ОСОБА_2 17 вересня 2016 року о 02 год. 20 хв. рухаючись в м. Києві по вул. Пупудренка, 8, керуючи автомобілем «Тойота» державний номерний знак НОМЕР_1, перебував в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився зі згоди водія, у встановленому законом порядку, за допомогою приладу «Драгер 6810 ARCE-0224» в присутності двох свідків, з результатами 1.34 %, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження
Справа № 33/796/392/2017
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Федосеєв С.В.
Суддя апеляційної інстанції - Ященко М.А.
постанови Дніпровського районного суду від 03 жовтня 2016 року, в якій просить, вищевказану постанову - скасувати та прийняти нову постанову, якою матеріали направити для доопрацювання до УПП в м. Києві, з метою приведення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення у відповідність до чинного законодавства України, встановлення додаткової інформації про свідків, долучення відеоматеріалу про обставини виявлення працівниками поліції ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України відносно нього 17.09.2016 року в м. Києві по вул. Попудренка, 8.
Як зазначає апелянт, про місце, час та дату розгляду адміністративної справи його належним чином не було повідомлено, що позбавило його права скористатися правовою допомогою під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього, копію постанови суду першої інстанції він не отримував, а тому вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 03.10.2016 року ним пропущений з поважних причин та просить його поновити.
В обґрунтуваннях поданої апеляційної скарги вказує, що пояснення не надав ні в письмовому ні в усному вигляді, тест на алкогольне сп'яніння та акт огляду на стан сп'яніння судом першої інстанції досліджений не був, протокол про адміністративне правопорушення складений з грубим порушенням чинного законодавства, так як в ньому відсутні посилання на підстави зупинки автомобіля, оскільки транспортний засіб «Тойота Кемрі», державний номерний знак НОМЕР_2 17 вересня 2016 року 0 02 год. 00 хв. знаходився припаркованим на узбіччі вул. Попудренка, 8, з увімкненими габаритними вогнями та вимкнутим двигуном, керування транспортним засобом не здійснювалось, а в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані про свідків, працівниками поліції не проінформовано про порядок використання технічного засобу «Drager» 6810 ARCE-0224, не надано на його вимогу документ про реєстрації та повірку вказаного пристрою.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2,котрий підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, а саме супровідного листа (а.с. 7), судом першої інстанції повідомлення про виклик в судове засідання на 03 жовтня 2016 року ОСОБА_2 направлялось за адресою : вул. Матросова, 84, с. Требухів, Броварського району Київської області, проте як вбачається зі зворотного повідомлення (а.с. 9) лист повернутий за закінченням терміну зберігання.
Виходячи з викладеного, суддя суду апеляційної інстанції вважає за можливе поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Постанова судді суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, за наведених у постанові суду обставин, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений представленими в матеріалах справи даними протоколу про адміністративне правопорушення серії АП 2 № 356927 від 17 вересня 2016 року (а.с. 2), згідно якого ОСОБА_2 17 вересня 2016 року о 02 год. 20 хв., рухаючись в м. Києві по вул. Пупудренка, 8, керував автомобілем «Тойота» державний номерний знак НОМЕР_1перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився зі згоди водія, у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер 6810 ARCE-0224» в присутності двох свідків, з результатами 1.34 % проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, підписаний особою, яка його склала та свідками огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння, та який містить підпис ОСОБА_2 про роз'яснення йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП України.
Крім цього, винуватість ОСОБА_2 підтверджується роздруківкою даних з принтера «Драгер», в якій зазначено назву та номер приладу, яким проводились вимірювання вмісту алкоголю в повітрі, яке видихнув ОСОБА_2 - «Алкотест 6820» №ARHK-0224, з зазначенням дати останнього калібрування - 2016.04.29., результату тесту - 1.34 % проміле, що посвідчено особистими підписами патрульного поліцейського та ОСОБА_2 (а.с.1); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 щодо проходження ОСОБА_2 тестування на приладі «Драгер» з результатом 1.34 % проміле (а.с.4), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_2, розпискою ОСОБА_6 про те, що останній підтвердив той факт, що ОСОБА_2 залишив транспортний засіб «Тойота Кемрі» держаний номерний знак НОМЕР_1 на зберіганні за адресою : с. Новосілки, Києво-Святошинського району.
Під час апеляційного розгляду для повного та об'єктивного дослідження обставин події було переглянуто відеозапис з нагрудної камери інспектора патрульної поліції від 17.09.2016 щодо обставин зупинення автомобіля під керуванням ОСОБА_2, яким спростовуються доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що транспортний засіб «Тойота Кемрі» державний номерний знак НОМЕР_1, 17 вересня 2016 року 0 02 год. 00 хв. знаходився припаркований на узбіччі вул. Попудренка, 8, з увімкненими габаритними вогнями та вимкнутим двигуном, керування транспортним засобом не здійснювалось. Зокрема, з даного відеозапису убачається, що працівниками поліції було зупинено ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом, при цьому в розмові з працівником поліції ОСОБА_2 зазначив, що випив не одну пляшку пива.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні записи в графі «свідки огляду», то вони не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги, оскільки дослідивши протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 від 17.09.2016 року в графі «свідки огляду» вказано, що ними є ОСОБА_4 та ОСОБА_7 із зазначенням адреси їх проживання.
Таким чином, суддя апеляційного суду, перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 приходить до висновку, що вони є необґрунтованими та не заслуговують на увагу, а накладене на нього адміністративне стягнення відповідає санкції ч.1 ст. 130 КУпАП України.
Інших підстав, які б свідчили про грубе порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи в суді першої інстанції, апелянтом не наведено.
Враховуючи вище викладене, суддя суду апеляційної інстанції не знаходить підстав для зміни або скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2016 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.А. Ященко