03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
08 лютого 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.
при секретарі: Юрченко А.С.
за участю: представника позивача Саприкіна А.О.
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_4 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний капітал України» до ОСОБА_4 про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, -
Справа №754/6881/16-ц
№ апеляційного провадження:22-ц-796/2050/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Грегуль О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
Позивач ТОВ «Інвестиційний капітал України» звернувся до суду з вищевказаним позовом та просив визнати недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію ТОВ «Інвестиційний капітал України» інформацію, поширену відповідачем у публікації за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 та у публікації за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2. щодо: участі ТОВ «Інвестиційний капітал України» в операціях з «виведення прибутків з державних фінансових установ»; оплати ТОВ товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний капітал України» «корупційних послуг» (замовлень), як інших учасників ринку так і державних службовців, задіяних в таких операціях» та зобов'язати відповідача спростувати недостовірну інформацію у такий самий спосіб, як вона була поширена: шляхом опублікуванням на Інтернет - порталі ділових новин eizvestia.com спростування наступного змісту: «Спростування. Прошу вважати недостовірною інформацію, надану мною Інтернет - порталу ділових новин eizvestia.com і розміщену на цьому Інтернет - порталі 31 березня 2016 року про участь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний капітал України» у «виведенні прибутків з державних фінансових установ, які (прибутки) в подальшому виводилися в готівку для «оплати корупційних послуг» (замовлень), як інших учасників ринку так і державних службовців, задіяних в таких операціях». Прошу вважати вказану інформацію такою, що не відповідає дійсності»; шляхом опублікуванням на сторінці ОСОБА_4 в мережі «фейсбук» спростування наступного змісту: «Спростування. Мною, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року на моїй сторінці в мережі «фейсбук» була поширена недостовірна інформація про участь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний капітал України» у «виведенні прибутків з державних фінансових установ, які (прибутки) в подальшому виводилися в готівку для «оплати корупційних послуг» (замовлень), як інших учасників ринку так і державних службовців, задіяних в таких операціях». Прошу вважати вказану інформацію такою, що не відповідає дійсності».
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний капітал України» задоволено.
Визнано недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний капітал України» інформацію, поширену ОСОБА_4 у публікації за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_4;
та у публікації за посиланням:
ІНФОРМАЦІЯ_5, щодо: участі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний капітал України» в операціях з «виведення прибутків з державних фінансових установ»; оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний капітал України» «корупційних послуг» (замовлень), як інших учасників ринку так і державних службовців, задіяних в таких операціях».
Зобов'язано ОСОБА_4 спростувати недостовірну інформацію у такий самий спосіб, як вона була поширена:
- шляхом опублікуванням на Інтернет - порталі ділових новин eizvestia.com спростування наступного змісту: «Спростування. Прошу вважати недостовірною інформацію, надану мною Інтернет - порталу ділових новин eizvestia.com і розміщену на цьому Інтернет - порталі 31 березня 2016 року про участь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний капітал України» у «виведенні прибутків з державних фінансових установ, які (прибутки) в подальшому виводилися в готівку для «оплати корупційних послуг» (замовлень), як інших учасників ринку так і державних службовців, задіяних в таких операціях». Прошу вважати вказану інформацію такою, що не відповідає дійсності».
Шляхом опублікуванням на сторінці ОСОБА_4 в мережі «фейсбук» спростування наступного змісту: «Спростування. Мною, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року на моїй сторінці в мережі «фейсбук» була поширена недостовірна інформація про участь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний капітал України» у «виведенні прибутків з державних фінансових установ, які (прибутки) в подальшому виводилися в готівку для «оплати корупційних послуг» (замовлень), як інших учасників ринку так і державних службовців, задіяних в таких операціях». Прошу вважати вказану інформацію такою, що не відповідає дійсності».
Понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний капітал України» судові витрати по справі, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний капітал України».
Не погоджуючись з рішенням суду, представником відповідача ОСОБА_3. який діє на підставі договору про надання правової допомоги, подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно та неправильно встановлені обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи і при прийнятті рішення суд допустив неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_4, підтримав доводи апеляційної скарги.
Представник позивача Саприкін А.О., який діє на підставі довіреності в інтересах ТОВ «Інвестиційний капітал України», проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обгрунтованість рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 31 березня 2016 року на інтернет-порталі ділових новин eizvestia.comбуло розміщено, повідомлену відповідачем інформацію про участь товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний капітал України» у «виведенні прибутків з державних прибутків з державних фінансових установ, які (прибутки) в подальшому виводилися в готівку для «оплати корупційних послуг» (замовлень), як інших учасників ринку так і державних службовців, задіяних в таких операціях».
31 березня 2016 року на сторінці відповідача в мережі «фейсбук», оприлюднено шляхом розміщення депутатського звернення інформацію про участь товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційний капітал України» у «виведенні прибутків з державних фінансових установ, які (прибутки) в подальшому виводилися в готівку для «оплати корупційних послуг» (замовлень), як інших учасників ринку так і державних службовців, задіяних в таких операціях».
Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що поширена відповідачем вищевказана інформація щодо участі ТОВ «Інвестиційний капітал України» в операціях з «виведення прибутків з державних фінансових установ» та оплати ТОВ «Інвестиційний капітал України» «корупційних послуг» (замовлень), як інших учасників ринку так і державних службовців, задіяних в таких операціях», є недостовірною та такою, що порушує ділову репутацію позивача.
Згідно зі ст. 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», зміни до якої не вносилися і яка чинною на даний час, згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції надано вірну оцінку обставинам справи, оскільки відповідачем та його представником не надано жодного доказу які б свідчили, що поширена відповідачем, як зазначено в публікаціях, відносно позивача вищевикладена інформація є достовірною, а також доказів, які б свідчили, що відповідач не є автором цієї інформації, оскільки, відповідно до ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 грудня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: