Справа № 2а/2570/821/2012
20 березня 2012 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі Журбі Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу № 2а/2570/821/2012
за позовом Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення податкового боргу, -
23.02.2012 Чернігівська міжрайонна державна податкова інспекція (далі - Чернігівська МДПІ) звернулась до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2М.) про стягнення податкового боргу з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб у сумі 24,83 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника (від 20.03.2012 вх. № 5613).
Відповідач також до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою реєстрації: вул. Гагарина, 231, с. Старий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 15504, вказаною у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та матеріалах справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (вручено - 15.03.2012).
За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2005 ФОП ОСОБА_2 (ід. код НОМЕР_1) як фізичну особу-підприємця зареєстровано Чернігівською районною державної адміністрацією Чернігівської області, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.01.2012, а. с. 5) і взято на облік до Чернігівської МДПІ як платника податків, є платником єдиного податку (корінець свідоцтва від 28.01.2010 серії Е № 358723, а. с. 12).
В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно встановлюючи обставини спору, суд враховує норму пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, якою визначено, що податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Враховуючи визначення терміну «податкове зобов'язання» - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) та п. 109.2 ст. 109, п. 300.1 ст. 300 Кодексу, який встановлює відповідальність платника податків за порушення законів з питань оподаткування (правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій), до даних правовідносин застосовується п. 3 Указу Президента від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (чинний на момент виникнення правопорушення) суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України та ст. 295 Податкового кодексу України, згідно якої платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, а третьої і четвертої груп - протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача станом на момент звернення до суду відповідач має податковий борг з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб у сумі 24,83 грн. (пеня) (довідка про стан розрахунків з бюджетом, а. с. 4).
Відповідно до зворотнього боку облікової картки платника (скорочена форма) починаючи з 31.12.2010 за відповідачем рахувався податковий борг з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб, який ФОП ОСОБА_2 на момент звернення до суду сплачений, при цьому, залишилась не сплачена пеня за несвоєчасну сплату податку в розмірі 24,83 грн. (а. с. 13-17).
Так, суд враховує ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.06.2011 по справі № 2а/2570/2569/2011 за позовом Чернігівської МДПІ до ФОП ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб у сумі 519,06 грн., якою провадження у справі закрито у зв'язку із повним погашенням податкового боргу.
Рішення суду I інстанції набрало законної сили і має преюдиціальне значення, згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини).
Оскільки сума податкового боргу з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб за жовтень (частково), листопад, грудень 2010 року у розмірі 519,06 грн. сплачена ФОП ОСОБА_2 несвоєчасно (05.06.2011), що встановлено в ухвалі Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.06.2011 по справі № 2а/2570/2569/2011, відповідачу нараховано пеню в сумі 24,83 грн., що є предметом даного позову.
При перевірці правильності нарахування відповідачу податкового боргу необхідно врахувати п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України - платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 Кодексу). Пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу), а закінчується - у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Кодексу).
В силу п. 129.4 ст. 129 Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 Кодексу).
При цьому, п. 131.1 ст. 131 Кодексу встановлено, що нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Крім того, суд зазначає: відповідно до вимоги ст. 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що кореспондується із порядком надіслання податкової вимоги, визначеним п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога від 27.09.2010 № 1/466 у розмірі 166,34 грн. та друга податкова вимога від 27.10.2010 № 2/558 у розмірі 517,59 грн. (а. с. 7), які були отримані ним 27.09.2010, а отже податкове зобов'язання є узгодженим.
Так, суд визнає, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу вцілому. Сума податкового боргу по пені в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Отже, оскільки встановлено порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання разом із самостійним нарахуванням та сплатою пені.
З огляду на встановлене, враховуючи п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків, що кореспондується із пп. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, та може бути примусово стягнуто в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, враховуючи п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб у сумі 24,83 грн. нарахованої пені підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 41, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (вул. Гагарина, 231, с. Старий Білоус, Чернігівський район, Чернігівська область, 15504, ід. код НОМЕР_1) податковий борг з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб у сумі 24,83 грн. (двадцять чотири гривні 83 коп.) та перерахувати на р/р 34211379700562, одержувач: Місцевий бюджет Старобілоуської сільської ради, код 22826386, банк ГУДК в Чернігівській області, МФО 853592.
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О.Житняк