08 лютого 2017 року Справа № 915/1319/16
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Сьяновій О.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: представник не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 05.01.2017 р;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1319/16
За позовом: Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт”, пл. Митна, 1, м. Одеса, 65026,
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОЕКТ-КОМПЛЕКТ”, АДРЕСА_1,
про: стягнення коштів у сумі 593960 грн. 44 коп., -
Державним підприємством “Одеський морський торговельний порт” пред'явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОЕКТ-КОМПЛЕКТ” про стягнення коштів у сумі 593960 грн. 44 коп. збитків, посилаючись на те, що внаслідок порушення відповідачем податкового законодавства при оформленні податкових накладних від 25.12.2015 №9, від 28.12.2015 №10, від 28.12.2015 №11, від 30.12.2015 № 12 (зазначено невірно дати по першій події) позивач був позбавлений можливості отримання податкового кредиту в сумі 593960 грн. 44 коп., що він вважає завданими збитками у формі упущеної вигоди.
07.02.2017 року на електронну пошту до господарського суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю прибути у судове засідання представника за погодних умов.
Представник відповідача щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи заперечує.
Статтею 77 ГПК України така підстава для відкладення розгляду справи, як неможливість прибути за погодних умов не передбачена.
Крім того, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Враховуючи, що строк вирішення спору закінчився, з урахуванням продовження строку на 15 днів (ухвалою суду від 11.01. 2017 року) , у суду відсутні підставі для відкладення, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Відповідач у наданому відзиві просить у задоволенні позову відмовити та стягнути витрати пов'язанні з наданням правової допомоги, обґрунтовуючи тим, що відповідачем не допущено жодного порушення діючого податкового законодавства України у час здійснення між сторонами господарських операцій у грудні 2015 року, та до відносин слід застосувати саме діючу у грудні 2015 редакцію пунктів 201.1 та 201.10 ПК України. Дії відповідача щодо складання податкових накладних, їх реєстрація в Єдиному реєстрі повністю відповідають вимогам вище зазначених пунктів. Крім того, згідно декларації з ПДВ за грудень 2015р. відповідач суми податку на додану вартість включив до своїх зобов'язань.
Господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю належним чином повідомленого представника позивача в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, господарський суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову на підставі нижченаведеного.
07.12.15 р. між Державним підприємством “Одеський морський торговельний порт” та товариством з обмеженою відповідальністю “ПРОЕКТ-КОМПЛЕКТ” укладено договори №КД-19750, №КД-19751, №КД-19752, №КД-19753 (далі - Договір; Договори), відповідно до п. 1.1. яких Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати на умовах Договору роботи з модернізації індивідуального теплового пункту Будівлі блоку службово-побутових приміщень (Договір №КД-19750); роботи з модернізації індивідуального теплового пункту будівлі АБК Автобази (Договір №КД-19751); роботи з модернізації індивідуального теплового пункту будівлі Заводоуправління (Договір №КД-19752); роботи з модернізації індивідуального теплового пункту будівлі Управління №4 (Договір №КД-19753).
Згідно до умов Договорів між сторонами були підписані Акти прийому передачі виконаних робіт, а саме: №1/19750 від 08.12.15 року; №1/19751 від 08.12.15 року; №1/19752 від 08.12.15 року; №1/19752/1 від 08.12.15 року; №1/19753 від 08.12.15 року.
На виконання сторонами зобов'язань за Договорами, Позивач перерахував Відповідачу грошові кошти за виконані роботи, що підтверджуються платіжними дорученнями, а саме: № 92 від 18.12.15 р. на суму 905 724, 56 грн, в т.ч. ПДВ 20 % -150 954,09 грн; №93 від 18.12.15 р. на суму 883 260,32 грн, в т.ч. ПДВ 20 % -147 210,05 грн; №94 від 18.12.15 р. на суму 910 591,52 грн, в т.ч. ПДВ 20 % -151 765,25 грн; №95 від 18.12.15 р. на суму 864 186,32 грн, в т.ч. ПДВ 20 % -144 031,05 грн.
Пунктами 4.7, 4.8 договорів №КД-19750, №КД-19751, №КД-19752, №КД-19753 сторонами узгоджено, що виконавець зобов'язується здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі видаткових та отриманих податкових накладних в термін, встановлений чинним законодавством; у разі невиконання підрядником п. 4.7 Договорів, а також у випадку порушення встановленого законодавством порядку заповнення податкових накладних, підрядник компенсує замовнику суму ПДВ, зазначену у такій податковій накладній та/або витрати, пов'язані із сплатою штрафних санкцій та пені, нарахованих Державно. Фіскальною службою України та її територіальними органами.
На підставі отриманих коштів за платіжним дорученням № 92 від 18.12.15 р. №93 від 18.12.15 р., №94 від 18.12.15 р., №95 від 18.12.15 р., відповідачем було складено та зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 25.12.2015 №9, від 28.12.2015 №10, від 28.12.2015 №11, від 30.12.2015 № 12.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення податкового зобов'язання у відповідача) платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.
Судом встановлено факт складання відповідачем податкової накладної та її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно абз.13 - 15 п.201.10. ст.201 ПК України порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Зі змісту абз.15 зазначеної вище норми вбачається, що порушення відповідачем порядку заповнення накладної, не позбавляло замовника права на включення спірної суми до податкового кредиту, а зумовлювало її нарахування необхідністю додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на такого постачальника.
Тобто, законом визначений конкретний механізм захисту прав замовника на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, реалізація якого виключала б необхідність визначення останнім спірної суми як збитків.
Втім, позивачем не подано суду доказів такого звернення до податкового органу, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позивач не скористався своїм правом оскаржити неправильне, на думку позивача, заповнення відповідачем податкової накладної до податкового органу.
Згідно з ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ч.1 ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
У відповідності до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, тобто мають бути прямими.
Відтак, враховуючи, що позивачем не надано доказів використання всіх передбачених податковим законодавством способів для реалізації свого права на віднесення сум податку до податкового кредиту, то й відсутній причинний зв'язок між не отриманою позивачем сумою податкового кредиту та діями відповідача.
Крім того, ще одним елементом, необхідним для стягнення збитків є доведеність протиправних дій відповідача, в даному випадку доведення факту порушення правил чи порядку складання податкової накладної, невідповідність відомостей, які в ній відображені та інше, і такий факт повинен бути підтверджений належним та допустимим доказом, яким в даній ситуації може бути Акт перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки.
Приписами Податкового кодексу України (в тому числі статтями 75-86) унормовано порядок проведення перевірок контролюючими органами, оформлення результатів таких перевірок, можливість подання заперечень у випадку незгоди з висновками перевірки та інше. Тобто, проведення відповідних перевірок та встановлення фактів порушення в даному випадку відповідачем вимог податкового законодавства є виключною компетенцією відповідних контролюючих органів (Державної фіскальної служби України, відповідних податкових інспекцій), а відтак господарський суд не може підміняти державний орган і встановлювати факти, які віднесені до компетенції таких органів, зокрема фактів порушення товариством з обмеженою відповідальністю “ПРОЕКТ-КОМПЛЕКТ” вимог податкового законодавства (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16.09.2015 №21-1465а15, від 15.04.2014 у справі №21-29а14).
Проте, доказів проведення відповідних перевірок контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки відповідача для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку на додану вартість за спірний період, і доказів прийняття контролюючим органом відповідного рішення позивачем не надано.
З огляду на наведене у позові слід відмовити повністю.
Щодо стягнення з позивача заявлених відповідачем витрат з надання правової допомоги суд виходить з такого: відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Згідно зі ст. 49 ГПК судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача; при відмові в позові на позивача.
На підтвердження сплати адвокатських витрат, відповідач надав копію Договору про надання правової допомоги від 05.01.2017, належним чином засвідчені копії Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 393 від 29.11.2005 на ім'я ОСОБА_1, ордер серія МК № 015518 від 05.01.2017 р., копію платіжного доручення № 304 від 10.01.2017 на суму 5 000 грн. Перелічені документи є належними і допустимими доказами понесення відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом даної справи господарським судом.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, а послуги адвоката відносяться до судових витрат і їх надання відповідачем підтверджено допустимими доказами, стягненню з позивача підлягає 5000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
У судовому засіданні 08.02.2017 р. згідно із ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні позовних вимог Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОЕКТ-КОМПЛЕКТ” про стягнення 593960 грн. 44 коп. збитків - відмовити.
2. Стягнути з Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт” (65026, м. Одеса, пл. Митна, 1, ідентифікаційний код 01125666) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОЕКТ-КОМПЛЕКТ”,(54055, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 39398489) грошові кошти у сумі 5000 грн. (п'ять тисяч) витрат на оплату послуг адвоката.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 13.02.2017 р.
Суддя С.М. Коваль