Ухвала від 14.02.2017 по справі 910/2129/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення заяви

про порушення справи про банкрутство

14.02.2017Справа № 910/2129/17

Суддя Чеберяк П.П., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Центр»

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Заявником подано заяву про порушення справи про банкрутство за особливостями, передбаченими ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до частини 1 статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Загальні положення про порядок ліквідації юридичної особи вміщені у ст.ст. 110-112 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (частина 3 статті 110 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 111 Цивільного кодексу України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.

До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Таким чином, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою, проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, аналіз пасиву боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами ч.ч. 2, 5 ст. 105 ЦК України, повідомлення кредиторів про ліквідацію юридичної особи боржника з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості. Проведення аналізу активу та пасиву боржника є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до п. 3 ст. 11 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого ст. 105 ЦК України.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а докази на підтвердження всіх цих передумов для порушення провадження в порядку цієї статті подаються саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Заява про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Центр» не містить доказів належного виконання головою ліквідаційної комісії боржника приписів ст. 111 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 20 Податкового кодексу України здійснення контролю за додержанням податкового законодавства платниками податків покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зокрема, зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації) (п.16.1.10).

Водночас, до заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Центр» не додано доказів звернення до органу Державної фіскальної служби за місцезнаходженням боржника із заявою про припинення платника податків за формою № 8-ОПП.

Крім того, до заяви про порушення справи про банкрутство також не додано доказів оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи згідно з вимогами статті 105 Цивільного кодексу України, проведення інвентаризації майна боржника та його оцінки.

В порушення вимог ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України до поданої заяви додано Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва станом на 30.01.2017, а не проміжний ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Центр».

Як вбачається із заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Центр» про порушення справи про банкрутство, рішення про припинення юридичної особи боржника було прийнято загальними зборами учасників товариства на засіданні, яке відбулось 26.12.2016, про що свідчить додана до заяви копія протоколу № 01/2016 від 26.12.2016, відтак двомісячний строк для заявлення кредиторами своїх вимог до боржника, який встановлений ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України, станом на момент звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство не сплинув.

Частиною 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України п. від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)" слід мати на увазі, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (частина четверта статті 11 Закону). У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами.

У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі.

Отже, нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено додаткову вимогу щодо заяви боржника у разі ініціювання ним провадження у справі про власне банкрутство (у т.ч. за ст. 95 Закону) - обов'язкову наявність у такого заявника майна, достатнього для покриття судових витрат, пов'язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство. У визначенні таких витрат слід враховувати, зокрема, оплату винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі, судового збору, сплаченого кредиторами тощо. Так, враховуючий встановлений ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк ліквідаційної процедури та розмір оплати послуг ліквідатора відповідно до ст. 115 Закону, мінімальна сума судових витрат на оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) за період ліквідаційної процедури становить 76 800 грн. 00 коп., а ставка судового збору за звернення до суду із заявою про грошові вимоги до боржника складає 3 200 грн. 00 коп. (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Як вбачається з поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Директ Центр» заяви та доданих до неї документів, у боржника відсутні будь-які майнові активи за рахунок яких можливо було б покриття судових витрат у майбутній процедурі банкрутства, навіть у мінімальному обсязі, визначеному чинним законодавством.

Частина 2 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає, що до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 наведеної норми встановлено, що за подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство справляється судовий збір у розмірі десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Станом на 01.01.2017 один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 600 грн. 00 коп.

Таким чином, розмір судового збору за подання до суду заяви про порушення справи про банкрутство становить 16 000 грн. 00 коп.

Однак, в порушення вимог ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви про порушення справи про банкрутство заявником не надано доказів сплати судового збору, у розмірі, встановленому Законом.

При цьому, у заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Директ Центр» просить суд звільнити останнє від сплати судового збору, у зв'язку з незадовільним майновим станом підприємства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Отже, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Оцінивши доводи заявника (боржника), наведені в обґрунтування поважності підстав для його звільнення від сплати судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство боржника, суд не знаходить правових підстав для задоволення поданого клопотання про звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Центр» від сплати судового збору.

За наведених обставин, заява про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду на підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Керуючись ст. 11, п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 15, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Центр» про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.

Повернення заяви про порушення справи про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.

Суддя П.П. Чеберяк

Попередній документ
64741455
Наступний документ
64741457
Інформація про рішення:
№ рішення: 64741456
№ справи: 910/2129/17
Дата рішення: 14.02.2017
Дата публікації: 20.02.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: