ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.02.2017Справа № 910/2333/16
За позовом Об'єднання підприємств "Український музичний альянс";
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНІ УКРАЇНА";
про стягнення 2 869 593,00 грн. відрахувань.
Суддя О. В. Мандриченко
Представники:
Від позивача: Калениченко П.А., керівник, витяг ЄДРЮОФОП № 21723839 від 24.02.2016 р.;
Від відповідача: Курдакова Л. О., представник, довіреність № б/н від 26.07.2016 р.;
Томаров І. Є., представник, довіреність № б/н від 09.03.2016 р.;
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОНІ УКРАЇНА" про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) 2 869 593,73 грн. відрахувань (відсотків).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.05.2016 у справі № 910/2333/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016, у задоволенні позову відмовлено з посиланням на те, що Товариством укладено договір про оплату відрахувань за імпорт обладнання і/або матеріальних носіїв з іншою уповноваженою організацією та врегульовано питання щодо сплати відрахувань (процентів) за попередній період.
Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2016 року у справі № 910/2333/16 касаційну скаргу об'єднання підприємств "Український музичний альянс" задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2016 зі справи № 910/2333/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 року № 04-23/2422 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ" та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2016 року, справа № 910/2333/16 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 року справу прийнято до свого провадження суддею Мандриченком О. В., слухання справи призначено на 13.12.2016 року.
У судових засіданнях 13.12.2016 року, 17.01.2017 року, 24.01.2016 року було оголошено перерву у справі.
Відповідно до вказівок Постанови Вищого господарського суду України від 15.11.2016 р. уданій справі, касаційний суд вказує на необхіднність дослідити фактичні обставини стосовно ввезення Товариством спірного обладнання та матеріальних носіїв і їх відповідності критеріям, зазначеним у статті 42 Закону і додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 992 (з урахуванням внесених змін до постанови Кабінету Міністрів України та періодів ввезення на митну територію України відповідних товарів), спростувавши або підтвердивши наявність у нього відповідних функціональних можливостей.
Відповідно до чинного законодавства України суд вирішує спір та встановлює істину на основі всебічного з'ясування всіх суттєвих моментів спірних правовідносин та об'єктивного дослідження фактичних даних, що визначають наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Закон України "Про статус суддів"). Засобом встановлення фактичних даних, що потребують спеціальних знань, як то визначення обсягів поставленої питної води для потреб холодного і гарячого водопостачання та їх стоків розрахунковим способом та частково за даними приладів обліку, виходячи з розділу 5 Господарського процесуального кодексу України, є висновок судового експерта. Так, ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
З метою правильного і однакового застосування господарськими судами законодавства, яке регулює призначення судової експертизи, Пленум Вищого господарського суду України надав роз'яснення у формі постанови "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 р. пунктом 2 якої передбачено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши правові позиції сторін, суд дійшов висновку, що для всебічного та об'єктивного з'ясування спірних правовідносин у справі № 910/2333/16, а також юридичної оцінки достеменності посилань позивача і відповідача, необхідним є призначення у справі судової експертизи.
При цьому, судом враховано положення п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 р., відповідно до якого, у вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи), зокрема, слід за необхідності визначити вид (підвид) судової експертизи, до компетенції якої відноситься роз'яснення відповідних питань. Якщо визначення такого виду (підвиду) саме по собі потребує спеціальних знань, його слід віднести на розсуд експертної установи (експерта).
У постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" вказується від 23.03.2012 р. № 4 йдеться про те, що у процесі підготовки справи до розгляду суддя не позбавлений можливості, викликавши представників сторін, з'ясувати їх думку щодо питань, які слід поставити перед експертом. Вирішуючи питання про призначення судової експертизи, господарський суд витребовує у сторін пропозиції стосовно конкретних державних спеціалізованих експертних установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але має враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи.
Згідно з п. 9 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України, зазначається, зокрема, сторона, на яку покладено оплату витрат з проведення судової експертизи.
За змістом п. 23 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.
Наразі, за висновками суду, саме позивач, Об'єднання підприємств "Український музичний альянс", є заінтересованою особою, яка має нести витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи.
Враховуючи ту обставину, що для з'ясування питань, які виникли в ході судового розгляду справи, потрібні спеціальні знання, господарський суд вважає за необхідне призначити у даній справі судову експертизу, проведення якої доручити Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 501).
Керуючись ст.ст. 43, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Призначити у справі № 910/2333/16 судову експертизу, проведення якої доручити Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 501).
2. На вирішення експерта поставити наступні питання:
1) Чи придатне обладнання, а саме:
• телевізори торговельної марки SONY моделей KDL-42W808A; KDL-47W807A; KDL-47W808A; KDL-55W807A; KDL-55W808A; KDL-40W905A; KDL-46W905A; KDL- 55W905A; KDL-32W603A; KDL-32W653A; KDL-42W653A; KDL-42W654A; KDL- 50W656A; KDL-65W855A; KDL-42W705B; KDL-32W705B; KD-55X8505A; KD-65X8505A; KD-65X9005A; KD-55X9005A; KD-84X9005;
• МРЗ-плеєри торговельної марки SONY моделей NWZ-B172F; NWZ-B173F; NWZ- B183F; NWZ-E373; NWZ-E383; NWZ-E384; NWZ-E473; NWZ-E474; NWZ-E574; NWZ- Е583; NWZ-E584; NWZ-W274S; NWZ-W273S; NWZ-WH505;
• цифровий диктофон торговельної марки SONY моделі ICD-UX534F;
• аудіосистеми торговельної марки SONY моделей CFD-RS60CP; ZS-RS70BT; CFD- RG880CP;
• планшетні комп'ютери ТМ SONY моделей SGP511RU; SGP521RU; SGP512RU
для копіювання примірника певного твору, зафіксованого в фонограмі, відеограмі з
одного носія інформації на інший в будь-якій матеріальній формі? Якщо придатне, то яке саме обладнання?
2) Чи придатне визначене обладнання для копіювання примірника певного твору, зафіксованого в фонограмі, відеограмі з одного носія інформації на інший для їх тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер? Якщо придатне, то яке саме обладнання?
3) Яке із зазначеного обладнання призначене для використання виключно в особистих цілях в домашніх умовах?
3. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судову експертизу" попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
4. Зобов'язати Об'єднання підприємств "Український музичний альянс" оплатити вартість витрат по проведенню експертизи, докази чого надати суду.
5. Ухвалу суду разом з матеріалами справи № 910/2333/16 направити до Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 501).
Суддя О.В. Мандриченко