номер провадження справи 4/116/16
про припинення провадження у справі
13.02.2017 справа № 908/2805/16
За позовом Публічного акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, 15)
до відповідача-1 Judson Trading Limited (Республіка Кіпр, 1101, Нікосія, вулиця Тагматарчу Поулі, 23, офіс 4-5)
до відповідача-2 ОСОБА_1 VELBAY Holdings Limited (Республіка Кіпр,1066, м. Нікосія, вул. Темистокли Дерви, буд. Еліоніон, 5 , другий поверх)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд державного майна України, (01601, м.Київ, вул. Кутузова, 18/9)
про визнання недійсним договору позики №JT-ZALK/L-0509-384/204Д(2009) від 11.05.2009р.,
Суддя Зінченко Н.Г.
Представники сторін:
Від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 011.11-28 від 08.08.2016 р.;
від відповідача- 1 - ОСОБА_3, довіреність б/н від 23.03.2016р.;
від відповідача- 2 - ОСОБА_4, довіреність б/н від 27.12.2016р.;
від третьої особи - не з'явився.
24.10.2016р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Judson Trading Limited, Республіка Кіпр, Нікосія та до відповідача ОСОБА_1 VELBAY Holdings Limited, Республіка Кіпр,1066, м. Нікосія про визнання недійсним договору позики №JT-ZALK/L-0509-384/204Д(2009) від 11.05.2009р.
Ухвалою від 24.10.2016р. порушено провадження у справі № 908/2805/16, справі присвоєно номер провадження 4/116/16, у відповідності до ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд державного майна України, м.Київ судове засідання призначено на 13.02.2017р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.
За письмовим клопотанням представників позивача та відповідачів розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
08.02.2017р. господарським судом Запорізької області від відповідача-1 та відповідача-2 отримані заяви про припинення провадження у справі № 908/2805/16 та направлення сторін до арбітражу. В обґрунтування заяв зазначено, що відповідно до п. 17.2 Договору, «любые споры, которые возникают по настоящему Договору или в святи с ним, в том числе любой вопрос относительно существования, действия или прекращения действия Договора займа, подлежат передаче на рассмотрение и окончательное в Лондонский Международный Арбитражный Суд («ЛМАС») согласно Регламенту ЛМАС, и такой Регламент считается включениям в настояний Договор займа путем ссылки на него». Отже, Договором передбачено, що спори стосовно Договору, в тому числі, стосовно його дійсності підлягаютъ розгляду у ЛМАС. Таким чином, сторони уклали арбітражну угоду (у вигляді арбітражного застереження) про передачу усіх спорів, в т. ч. щодо недійсності договору, до Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду.
В судовому засіданні 13.02.2017р. представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неявкою в судове засідання представника Фонду державного майна України, м.Київ.
Представники відповідачів проти зазначеного клопотання заперечили.
Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши думку представника позивача з цього приводу, судом клопотання про відкладення розгляду справи відхилено.
При вирішенні клопотання суд виходив з того, що зазначені позивачем обставини не є обов'язковими для відкладення розгляду справи у відповідності до ст. 77 ГПК України. Третя особа була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, однак свого представника в судове засідання не направила, про причин неявки суд не повідомила.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
В судовому засіданні 13.02.2017 р. представник відповідача-1 та представник відповідача-2 підтримали подані заяви про припинення провадження у справі та направлення сторін до арбітражу, посилаючись на ст. ст. 12, 22, 80 Господарського процесуального кодексу України, ст. 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, статей 7-8 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж”.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив, наступне.
11.05.2009р. Публічним акціонерним товариством “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, компанією Judson Trading Limited, та компанією ОСОБА_1 VELBAY Holdings Limited був укладений договір позики №JT-ZALK/L-0509-384/204Д(2009).
Відповідно до пункту 17.2 договору «любые споры, которые возникают по настоящему Договору или в святи с ним, в том числе любой вопрос относительно существования, действия или прекращения действия Договора займа, подлежат передаче на рассмотрение и окончательное в Лондонский Международный Арбитражный Суд («ЛМАС») согласно Регламенту ЛМАС, и такой Регламент считается включениям в настояний Договор займа путем ссылки на него».
Статтею 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися зокрема спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України. За результатами дослідження чинності і дійсності арбітражної угоди господарський суд вирішує питання щодо необхідності і можливості припинення провадження по справі і направлення сторін до арбітражу.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави вважати, що у господарському суді може бути розглянуто спір між сторонами і при наявності арбітражної угоди, узгодженої сторонами у відповідному договорі, але з урахуванням вимог ч. 1 ст. 8 вказаного Закону.
Позивач проти заяв про припинення провадження у справі та направлення сторін до арбітражу заперечив, в наданих поясненнях зазначає зокрема наступне. 08.02.2001 року між Фондом державного майна України та ЗАТ «АвтоВАЗ-Гнвест» було укладено договір купівлі-продажу № КПП-307 від 08.02.2001 пакета акцій ВАТ «ЗАлК» у кількості 423514923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду товариства. 24.03.2006 р. між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк» (АКБСР «Укрсоцбанк»), який діяв від імені ЗАТ «АвтоВАЗ-Інвест» на підставі договору доручення №К-201/4273 від 21.03.2006р. та довіреності від 21.03.2006р. та компанією Велбей Холдінгс Лімітед був укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким ОСОБА_1 придбала пакет акцій ВАТ «ЗАлК» у кількості 423 514 923 простих акцій (Договір №2) який у встановленому законом порядку був погоджений державного майна України. На думку позивача, договір позики, який є предметом даного спору є інвестиційним зобов'язанням за договором купівлі-продажу пакету акцій ВАТ ЗалК, отже в даному випадку не є зовнішньоекономічними, а є договорами відносно приватизації майна, а тому не підпадають під перелік викладений в Законі України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Суд вважає за необхідне зазначити, що спірні правовідносини сторін виникли на підставі договору №JT-ZALK/L-0509-384/204Д(2009) від 11.05.2009р., який за соєю правовою природою є договором позики. Отже, доводи позивача, щодо визначення категорії спору відносно приватизації майна є помилковим.
Крім того, позивач вказує, що даний спір не може бути переданий на вирішення третейського суду, оскільки розгляд таких спорів віднесений до обмежень, встановлених статтею 12 ГПК України.
Ототожнення позивачем понять “арбітражна угода” та “третейська угода” суд вважає помилковим та зазначає, що відповідно до приписів Закону України “Про третейські суди” третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом. Дія цього Закону не поширюється на міжнародний комерційний арбітраж. Згідно ст. 7 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
Господарський суд може порушити провадження зі справи у випадку наявності у зовнішньоекономічному договорі арбітражної угоди, якщо визначить, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана (пункт 3 статті 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 1958).
Суд зазначає, що на момент винесення даної ухвали, суду не надано доказів визнання арбітражного застереження недійсним, неможливість виконання арбітражного застереження позивачем не доведено.
Як встановлено з матеріалів справи, Договором позики №JT-ZALK/L-0509-384/204Д(2009) від 11.05.2009р. передбачено, що спори стосовно Договору, в тому числі, стосовно його дійсності підлягають розгляду у ЛМАС.
Сторони Договору уклали арбітражну угоду у вигляді арбітражного застереження безпосередньо у Договорі.
Таким чином, Сторони уклали арбітражну угоду (у вигляді арбітражного застереження) про передачу усіх спорів, у т.ч. щодо недійсності Договору, до Лондонського Міжнародного Арбітражного Суду.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Таким чином, враховуючи, що відповідачі подали до господарського суду Запорізької області заяви про припинення провадження у справі, внаслідок того, що спір підлягає розгляду судом, вказаним у арбітражному застереженні - Лондонським Міжнародним Арбітражним Судом, суд, з огляду на характер спірних правовідносин, дійшов висновку про задоволення заяв та припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України та ч. 1 ст. 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Припинити провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”, м. Запоріжжя до Judson Trading Limited, Республіка Кіпр, Нікосія та до ОСОБА_1 VELBAY Holdings Limited, Республіка Кіпр,1066, м. Нікосія про визнання недійсним договору позики №JT-ZALK/L-0509-384/204Д(2009) від 11.05.2009р.
Суддя Н.Г. Зінченко