08 лютого 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого Дем'яносова М.В.,
суддів: Іваненко Ю.Г., Леванчука А.В., Маляренка А.В., Ступак О.В.,
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про зміну розміру аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_8 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 липня 2016 року,
ОСОБА_9 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про зміну розміру аліментів.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 липня 2016 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_9 в особі представника ОСОБА_8 просить скасувати судові рішення, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_8 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 липня 2016 року.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2016 року справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про зміну розміру аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_8 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 14 липня 2016 року призначено до судового розгляду.
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від ОСОБА_6 надійшла заява про відмову від позову, яка була подана її представником ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності від 09 вересня 2015 року, копія якої знаходиться в матеріалах касаційного провадження.
ЛистомВищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 листопада 2016 року № 6-22234св16 ОСОБА_11 та її представника ОСОБА_12 було повідомлено про необхідність направити до суду касаційної інстанції підписану ОСОБА_13 заяву про відмову від позову, оскільки довіреність ОСОБА_12 чітко не передбачає право представника подавати до суду заяву про відмову від позову, справжність підпису на заяві слід посвідчити нотаріально (оскільки суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановлювати належність підпису особі, яка подає таку заяву), із повідомленням про обізнаність передбачених ст. 340 ЦПК України наслідків відмови від позову.
У грудні 2016 року ОСОБА_9 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із заявою в якій зазначила, що відповідно до ст. 44 ЦПК України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності. Оскільки обмеження у представника є лише щодо заборони укладати мирову угоду та визнавати позов, а інших обставин не встановлено, та просила усунути порушення закону та її прав.
Відповідно до ст. 333 ЦПК України викликано осіб, які беруть участь у розгляді справи у судове засідання на 08 лютого 2017 року.
Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 указані повідомлення отримали 20 та 25 січня 2017 року.
У судовому засіданні підтверджено відмову від позову.
Відповідно до ст. 334 ЦПК України незалежно від того, за касаційною скаргою кого з осіб, які беруть участь у справі, було відкрито касаційне провадження, у суді касаційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони мають право укласти між собою мирову угоду з додержанням правил цього Кодексу, що регулюють порядок і наслідки вчинення цих процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 340 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню в касаційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 205 ЦПК України встановлено, що підставою закриття провадження у справі є відмова позивача від позову.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача у цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч. 3 ст. 206 цього Кодексу).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 336 ЦПК України за наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження у справі або залишити заяву без розгляду.
Враховуючи встановлені обставини і вимоги процесуального закону, а також те, що відмова від позову не порушує законні права або охоронювані законом інтереси інших осіб, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача, яка скористалась наданими їй ст. ст. 27, 31, 174, 205, 334 ЦПК України правами, підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 205, 206, 334, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Заяву ОСОБА_6 про відмову від позову задовольнити.
Прийняти відмову від позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про зміну розміру аліментів.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 29 травня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 липня 2016 року скасувати, провадження у справі закрити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
М.В. Дем'яносов Головуючий Судді: Ю.Г. Іваненко А.О. Леванчук А.В. Маляренко О.В. Ступак