9 лютого 2017 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Луспеник Д.Д., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальності - фірми «Т.М.М.» про відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров'я,
У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю - Фірми «Т.М.М.» ( далі - ТОВ Фірма «Т.М.М.») про відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров'я та просив стягнути з останнього на свою користь шкоду у розмірі 120 тис. грн.
Справа розглядалась судова неодноразово.
Останнім рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2016 року позов ОСОБА_2 до ТОВ - Фірми «Т.М.М.» задоволено частково. Стягнуто з ТОВ - Фірми «Т.М.М.» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду заподіяну ушкодженням здоров'я у розмірі 30 тис. грн. Вирішено питання про розділ судових витрат.
Не погоджуючись з указаним рішенням суду ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою та подав заяву про забезпечення позову, в якій просив постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будь-які грошові кошти, які належать ТОВ - Фірми «Т.М.М.» в межах суми позову, посилаючись на те, що існує велика кількість незавершених виконавчих проваджень, в яких боржником є відповідач, що свідчить проможливість ухиляння від виконання судового рішення.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, та постановити ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Зі змісту оскаржуваного судового рішення й доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності зазначеного судового рішення.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, апеляційний суд вірно застосувавши положення ч. 3 ст. 151, п. 7 ч. 1 ст. 301 ЦПК України, дійшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_2 не доведено, як саме невжиття заходів забезпечення позову зможе у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що є його процесуальним обов'язком (ст. ст. 10, 60 ЦПК України).
Інші доводи касаційної скарги, зокрема, про існування великої кількість незавершених виконавчих проваджень в яких боржником є відповідач, що утруднить виконання судового рішення, ґрунтуються на припущеннях, що заборонено ч. 4 ст. 60ЦПК України,
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючисьп. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальності Фірми - «Т.М.М.» про відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров'я за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 грудня 2016 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ Д.Д. Луспеник