Ухвала
іменем україни
27 січня 2017 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ізмайлова Т.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 вересня 2016 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 28 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», треті особи: Ніжинська міська рада, комунальне підприємство «Служба Єдиного Замовника», про зобов'язання вчинити дії щодо відновлення водопостачання та відшкодувати моральну шкоду, -
У квітня 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом, у якому просили зобов'язати відповідача, як надавача послуг з водопостачання, вчинити дії щодо відновлення водопостачання до належних позивачам квартир АДРЕСА_1 та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 2000 грн кожній.
На обґрунтування заявлених вимог посилалися на те, що сторони перебувають у договірних відносинах щодо надання послуг з водопостачання, яке в період з 04 березня по 05 березня 2016 року у належні позивачам квартири не здійснювалось.
З даного приводу позивачі 09 березня 2016 року звернулись до начальника дільниці водопостачання ст. Ніжин Київського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 1 Південно-Західної залізниці, на що позивачам була надана відповідь про забезпечення їх будинку достатньою кількістю питної води, яка відповідає якості і тиску в системі, при цьому не постачальник, а споживач несе відповідальність від місця врізання за водопровідне обладнання і комунікації, його технічний стан і водозабезпечення.
Позивачі вважають, що вказана відповідь не ґрунтується на актах цивільного законодавства та не відповідає умовам укладеного ними з відповідачем договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення. Позивачі вказують, що порушені їх права, як споживачів, а також їм спричинена моральна шкода, яка полягає у здійсненні ними додаткових витрат та зусиль щодо забезпечення їх сімей питною водою.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 вересня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 28 листопада 2016 року рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04 грудня 2015 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судового збору
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права та ухвалити нове, яким задовольнити їх позовні вимоги.
Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, вважаю, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із того, що відповідач надає позивачам послуги водопостачання із використанням внутрішньобудинкової системи холодного водопостачання, при цьому будинок, в якому мешкають позивачі, облаштований інженерною системою водопостачання, яка обслуговує мешканців вказаного будинку, усі власники квартир та нежитлових приміщень у зазначеному багатоквартирному будинку є співвласниками системи водопостачання на праві спільної сумісної власності, разом з тим, належні та допустимі докази на підтвердження наявності балансоутримувача системи водопостачання будинку чи обслуговуючих організацій, згідно з укладеними договорами, відповідності системи водопостачання відсутні.
З огляду на вказані обставини, суди дійшли правильного висновку про те, що відповідачем дотримано вимоги укладених з позивачами договорів про надання населенню послуг з водопостачання та водовідведення, а також вимоги положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов'язання вчинення дій щодо відновлення водопостачання та відшкодування моральної шкоди, суди дійшли вірного висновку про недоведеність вини відповідача у відсутності водопостачання у квартирах позивачів при наявності водопостачання в той же хронологічний період у інших квартирах будинку, в якому мешкають позивачі.
З матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності даних судових рішень. Викладені заявником обставини не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставин щодо порушення норм матеріального та процесуального права при розгляді даної справи апеляційним судом не вбачається.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,-
Відмовити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», треті особи: Ніжинська міська рада, комунальне підприємство «Служба Єдиного Замовника», про зобов'язання вчинити дії щодо відновлення водопостачання та відшкодувати моральну шкоду.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ Т.Л. Ізмайлова