Ухвала
іменем україни
13 лютого 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Євграфової Є.П., Гримич М.К., Умнової О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до прокуратури Дніпропетровської області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями правоохоронних органів, за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2016 року,
У березні 2014 року ОСОБА_4, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, 21 грудня 2010 року слідчим відділом Марганецького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області відносно неї порушена кримінальна справа за фактом умисного вбивства за ч. 1 ст. 115 КК України, пізніше її дії перекваліфіковано на п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України.
22 грудня 2010 року її було затримано, 24 грудня 2010 року обрано запобіжний захід - тримання під вартою. 03 лютого 2011 року запобіжний захід було продовжено до 21 березня 2011 року. 21 березня 2011 року кримінальну справу відносно неї було направлено для розгляду до Марганецького міського суду, вироком якого від 03 червня 2013 року її засуджено до 12 років позбавлення волі. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2013 року вирок скасовано, кримінальну справу повернуто прокурору для проведення додаткового розслідування. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено до 20 грудня 2013 року. 06 грудня 2013 року їй вручено повідомлення про підозру у скоєнні злочину, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України. 13 грудня 2013 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська строк тримання під вартою їй продовжено до 17 лютого 2014 року. 17 лютого 2014 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. 27 лютого 2014 року постановою прокуратури м. Марганець кримінальне провадження щодо неї закрито у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливості їх отримати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ураховуючи зазначене, ОСОБА_4 вважала, що її незаконно утримували під вартою з 22 грудня 2010 року до 17 лютого 2014 року. Унаслідок цього їй завдано майнову шкоду у вигляді втраченого заробітку за час знаходження під вартою, який, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, склав 41 583 грн. До арешту вона офіційно ніде не працювала. Також вважала, що їй заподіяно й моральну шкоду, яку вона оцінює в 1 млн грн у зв'язку з тим, що її було позбавлено конституційного права на свободу і особисту недоторканність, погіршилися її нормальні життєві зв'язки.
Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію майнової шкоди у розмірі 41 583 грн та моральну шкоду в розмірі 500 тис. грн, всього: 541 583 грн Вирішено питання розподілу судових витрат.
Додатковим рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 26 січня 2016 року доповнено мотивувальну частину рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2015 року обґрунтуванням розміру моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2016 року рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2015 року в частині вирішення позову ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди скасовано, провадження в цій частині закрито.
У частині відшкодування моральної шкоди в сумі 500 тис. грн рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2015 року залишено без змін.
Виключено із рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2015 року посилання на те, що всього підлягає стягненню 541 583грн.
Додаткове рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 26 січня 2016 року скасовано.
У поданій касаційній скарзі заступник прокурора Дніпропетровської області просить змінити рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, зменшивши розмір моральної шкоди, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому ЦПК України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Апеляційний суд, постановляючи ухвалу про закриття провадження в справі в частині вирішення позову ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди, зазначав, що, оскільки визначення розміру грошових доходів, які втратила ОСОБА_4 унаслідок незаконних дій, та сум, сплачених за надання їй юридичної допомоги, належить до компетенції інших органів, а не суду, у суду першої інстанції не було підстав для відкриття провадження у справі в цій частині, а, помилково відкривши провадження в цій частині, він повинен був провадження закрити з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.
Щодо позову в частині відшкодування моральної шкоди, суд зазначав, що виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості, а також враховуючи характер, обсяг і тривалість страждань, яких ОСОБА_4 зазнала в зв'язку із пред'явленням обвинувачення у скоєнні злочинів, щодо яких вину не доведено, тривалої ізоляції від суспільства у зв'язку із знаходженням під вартою та перебуванням під слідством і судом, тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, порушення сімейних зв'язків і стосунків з іншими людьми й інші негативні впливи внаслідок незаконного притягнення як обвинуваченої та перебуванням під вартою, як пов'язані із необхідністю докласти значних додаткових зусиль для відновлення та організації життя та здоров'я, моральну шкоду слід визначити у розмірі 500 тис. грн.
Що стосується додаткового рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 26 січня 2016 року, апеляційний суд зазначав, що суд першої інстанції фактично навів додаткове обґрунтування та мотиви стягнутої суми моральної шкоди, процесуально доповнивши мотивувальну частину рішення, а не ухвалив додаткове рішення по суті.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду, підстав для скасування постановленої ним ухвали не вбачає.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги заступника прокурора Дніпропетровської області не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться до переоцінки доказів.
Згідно із ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області відхилити.
Ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є.П. Євграфова
М.К.Гримич
О.В.Умнова