14 лютого 2017 року м. Київ К/800/58663/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Борисенко І.В.
Веденяпіна О.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2014 року по справі №826/8211/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Енергогруп» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор Енергогруп» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним рішення №5825/10/26-56-15-02-05 від 01.11.2013 року «Про відмову у прийняті податкової декларації».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року у даній справі позов задоволено частково: визнано протиправними дії щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2013 року, про що зазначено у листі від 01.11.2013 року № 5825/10/26-56-15-02-05. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 28.10.2013 року засобами телекомунікаційного зв'язку подана відповідачу податкова декларація з податку на прибуток підприємства за підсумками 9 місяців 2013 року (з додатками ІД, ІВ, АМ), про що отримано підтвердження у вигляді квитанцій № 2 (копія наявна в матеріалах справи).
Відповідач листом від 01.11.2013 року №5825/10/26-56-15-02-05 відмовив у прийнятті податкової декларації з підстав порушення позивачем п.49.1 ст.49 та п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.
Задовольняючи позов частково, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.
Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).
Згідно з пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.
При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України, відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.
Водночас, Податковим кодексом України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. У такому разі на підставі пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
У даному випадку, обставини справи свідчать про те, що Декларація з податку на прибуток за 9 місяців 2013 року містить усі необхідні реквізити, які передбачені п. 48.3 ст.48 Податкового кодексу України, що не спростовано податковим органом, а відтак, відмова податкового органу у прийнятті декларації з тих підстав, що подача декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2013 року не передбачена податковим законодавством, суперечить вимогам п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України, касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 липня 2014 року по справі №826/8211/14 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підпис Борисенко І.В.
підпис Веденяпін О.А.