13 лютого 2017 року м. Київ К/800/3683/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,
перевіривши касаційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 р.
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 р.
у справі № 813/7700/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БП-Монтаж»
до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Залізнична об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 р. у справі № 813/7700/14.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Частиною 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 р. виготовлена у повному обсязі 12.02.2016 р., тоді як касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції 10.02.2017 р., тобто із пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник, порушуючи питання про поновлення зазначеного процесуального строку, вказує на те, що податковий орган вже звертався з касаційною скаргою та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.06.2016 р. було відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а касаційну скаргу повернуто скаржнику, в зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху. При цьому, зауважено, що відсутність грошових коштів на рахунках податкового органу позбавляла можливості вчасно звернутися з касаційною скаргою повторно, однак, належних доказів відсутності на рахунках скаржника коштів протягом 2016 року та доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту звернення з касаційною скаргою вперше скаржником не надано. Водночас, не надано жодних пояснень та доказів на підтвердження таких з приводу неможливості оскарження рішень судів попередніх інстанцій з моменту сплати судового збору, зокрема, з 02.12.2016 р. по 10.02.2017 р.
З огляду на викладене суд касаційної інстанції не може дійти беззаперечного висновку щодо дотримання відповідачем строку, визначеного ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, названа причина не вказує на поважність пропуску податковим органом строку касаційного оскарження, оскільки оскаржувана ухвала прийнята у відкритому судовому засіданні, з огляду на що скаржнику було відомо про дату, час і місце розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, а неналежне фінансування не може підставою для неналежного виконання обов'язків державного органу.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, скаржнику слід надати суду касаційної інстанції належні докази та обґрунтування вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту отримання копії рішення суду касаційної інстанції про повернення первинної касаційної скарги до 10.02.2017 р., а також неможливості оскарження рішень судів попередніх інстанцій з моменту сплати судового збору, зокрема, з 02.12.2016 р. по 10.02.2017 р., з огляду на які скаржником дотримано строк на касаційне оскарження, визначений ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень ч. 5 ст. 254 цього Кодексу, або ж докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Виходячи з наведеного та відповідно до приписів ч. 4 ст. 214 КАС України, касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення вказаних недоліків у строк протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Керуючись ст. 108, ст.ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Касаційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без руху.
2. Встановити Залізничній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
3. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого адміністративного
суду України І.О. Бухтіярова