10 лютого 2017 р. К/800/3405/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпіцька Л.Т.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 листопада 2016 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 р. у справі № 750/8388/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання відновити виплату пенсії, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача з приводу припинення виплати раніше призначеної йому пенсії та зобов'язати відповідача відновити виплату раніше призначеної пенсії з 01 серпня 2016 року.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02 листопада 2016 р. позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 р. скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 р., мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що тимчасові обмеження щодо виплати пенсії особам, що працюють на певних посадах, суперечить ст.ст. 1, 14 Першого протоколу Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.ст. 22, 46, 58 Конституції України та основоположним принципам, закріпленим у Законі України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застрахованих осіб при отриманні пенсійних виплат.
Між тим, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рзпорядженням Новозаводської районної у м. Чернігові ради від 01 жовтня 2007 року ОСОБА_1 з 02 жовтня 2007 року призначений на посаду завідувача відділу ведення Державного реєстру виборців із присвоєнням 12 рангу посадової особи місцевого самоврядування.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області припинило виплату позивачу раніше призначеної пенсії у зв'язку з тим, що він перебуває на службі в органах місцевого самоврядування.
Згідно з ч.7 ст.21 вказаного Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються.
Суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність доказів стосовно того, що позивач належить до інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, учасників бойових дій чи осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що припинивши виплату пенсії ОСОБА_1, відповідач діяв згідно чинного законодавства.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, ця касаційна скарга є необгрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.
Керуючись ст.ст. 211, 213, п.5 ч.5 ст. 214 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2017 р.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Л.Т. Черпіцька