10 лютого 2017 р. К/800/3403/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпіцька Л.Т.
розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2016 р. у справі № 490/5076/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Центрального районного суду м.Миколаєва від 17 жовтня 2016 р. позов задоволено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2016 р. відмовлено у задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про звільнення від сплати судового збору. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2016 р. повернуто особі, яка її подала.
У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2016 р., мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою від 02 грудня 2016 року апеляційна скарга УПФУ була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надіслання на адресу суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 606,32 грн. Однак, УПФУ не виконало вимоги зазначеної ухвали та не надало суду докази сплати судового збору.
Разом з тим, апелянтом направлено на адресу суду клопотання про звільнення його від сплати судового збору, посилаючись на відсутність коштів на здійснення такої оплати.
Суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки апелянт не входить до переліку осіб та організацій, які відповідно до закону звільняються від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги УПФУ на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, ця касаційна скарга є необгрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.
Керуючись ст.ст. 211, 213, п.5 ч.5 ст. 214 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 грудня 2016 р.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Л.Т. Черпіцька