13 лютого 2017 року м. Київ К/800/2373/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 10 листопада 2016 року позов ОСОБА_1 було задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року апеляційну скаргу Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 10 листопада 2016 року повернуто особі, яка її подала.
Повертаючи апеляційну скаргу скаржнику суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року, яка була отримана відповідачем 06 грудня 2016 року, що підтверджується розпискою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, апеляційну скаргу Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на постанову суду першої інстанції було залишено без руху.
Станом на 26 грудня 2016 року до Київського апеляційного адміністративного суду жодних документів на виконання вимог ухвали від 30 листопада 2016 року не надійшло, а тому апеляційна скарга Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області була повернута скаржнику.
У касаційній скарзі скаржник не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року, а справу направити для повторного розгляду до суду апеляційної інстанції, однак, при цьому, скаржник не зазначає в чому полягає порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. Касаційна скарга відповідача повністю вмотивована оскарженням постанови суду першої інстанції за суттю спору.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судом неправильно застосовано норми процесуального права.
З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Канівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства.
Суддя М.М. Заїка
Вищого адміністративного
суду України