Справа № 802/1604/16-а
09 лютого 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.
за участю:
секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,
Позивача: ОСОБА_1
Представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про роз'яснення рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії скасовано та ухвалено нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.
16 грудня 2016 року, відповідач звернувся до суду із заявою про роз'яснення постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява відповідача про роз'яснення рішення суду не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 170 КАС України визначено, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця, ухвалою роз'яснює рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Виходячи із системного тлумачення положень вказаної статті, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її не можливо виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок не ясності резолютивної частини рішення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Водночас на арументацію роз'яснення постанови ВААС від 08 грудня 2016 року, заявник фактично наводить ті самі аргументи, які були зазначені ними в запереченнях проти адміністративного позову (а.с.20-24).
Крім того, в заяві про роз'яснення рішення, Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області фактично просить повторно вирішити спір по суті та крім того, роз'яснити ..."чи наділене Управління ДМС України у Вінницькій області не брати до уваги і не виконувати вимоги постанови КМУ від 0 травня 2017 року № 152".
Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області, що не згода з судовим рішенням не може бути підставою для його роз'яснення, оскільки метою роз'яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь які зміни в існуюче рішення.
Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, який їм наданий законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що причиною подання заяви про роз'яснення рішення суду є намагання відповідача не виконання цього рішення, але аж ніяк не у зв'язку з нерозумінням змісту даного рішення.
Колегія суддів наголошує на тому, що рішення судів в Україні підлягають обов'язковому виконанню.
Згідно з ч.1 ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
У відповідності до ч.2 ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 3 статті 14 КАС України передбачено, що невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При розгляді даної заяви суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v., no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).
Отже, підстави, наведені заявником у заяві аж ніяк не обґрунтовують необхідність надання роз'яснення тексту даного судового рішення.
Оскільки вказане вище рішення суду повне, зрозуміле, форма викладення в ньому ясна і труднощів для розуміння не викликає, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про його роз'яснення.
Колегія суддів вважає, що постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року є зрозумілою та викладеною у чіткій процесуальній формі у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її роз'яснення відсутні.
Керуючись 170, 205, 206, 212 КАС України, суд
відмовити у задоволенні заяви управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про роз'яснення постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Загороднюк А.Г.