Справа № 676/3449/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Швець О.Д.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
09 лютого 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про зобов'язання провести перерахунок пенсії,
В липні 2016 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про зобов'язання провести перерахунок пенсії.
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області постановою від 22.11.2016 року вказаний позов задовольнив.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивач з 11 червня 1996 року перебуває на обліку в Кам'янець-Подільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, де отримує пенсію, призначену на підставі ст.. 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХП «Про прокуратуру» за вислугу років.
Відповідно до довідки № 18-332 вих. 16 від 2 червня 2016 року, виданої прокуратурою Хмельницької області, позивач працював в прокуратурі м. Кам'янець-Подільського на посаді старшого слідчого (прирівнюється до прокурора) прокуратури м. Кам»янця-Подільського. Заробітна плата з 01.12.2015 року, згідно постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 року становила 14 151 грн. 60 коп., та містить наступні складові: основний оклад 1825 грн. 00 коп., класний чин 130 грн. 00 коп., вислуга років 782 грн. 00 коп. щомісячна премія, на яку нараховуються страхові внески 8586 грн. 36 коп. (180%); а також доплати, які передбачені чинним законодавством: надбавка за особливо важливі завдання 1642 грн. 20 коп. (60%), матеріальна допомога на оздоровлення 397 грн. 52 коп. (1/12), матеріальна допомога на вирішення соц. побут. проблем397 грн. 52 коп. (1/12).
14 червня 2016 року позивач звернувся з заявою про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структур заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» в розмірі 90% від суми середнього заробітку без обмеження її максимального розміру.
Листом № 77/М-16 від 17.06.2016 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213 з 01 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеним законом, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Закону України "Про прокуратуру" , прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року № 76-VIII внесено зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, зокрема частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".
15.07.2015 року набув чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII.
Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, крім пункту 8 частини 1 статті 15, частини 4 статті 16, абзацу першого частини 2 статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини 5 статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.
Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зазначені зміни законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.
Разом з тим, на час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт прийнято не було.
Починаючи з 15 грудня 2015 року та на час виникнення спірних правовідносин діючим законодавством України не було визначено механізму перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ.
Отже, відсутність на час звернення позивача до відповідача затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, не є доказом неправомірності дій відповідача.
Колегія суддів також звертає увагу, що за змістом рішення "Великода проти України" від 03.06.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Також, Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Крім того, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд України у своїй постанові від 12 липня 2016 року у справі № 21-1726а16 висловив правову позицію, відповідно до якої відсутність постанови Кабінету Міністрів України, яка чітко визначає розмір заробітної плати (чи пенсії) не є підставою для застосування вже недіючих норм Закону України для проведення перерахунку заробітної плати (пенсії).
Таким чином, враховуючи зазначене, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області та проведення перерахунку призначеної пенсії позивачу.
На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам та зібраним по справі доказам, не правильно застосував норми матеріального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції вирішив скасувати її та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області задовольнити повністю.
Постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про зобов'язання провести перерахунок пенсії скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Кам'янець-Подільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.