Справа № 686/10117/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Логінова С.М.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
09 лютого 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Загороднюка А.Г. Драчук Т. О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,
представника відповідача: Лебедюка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, третя особа без самостійних вимог-Дочірнє підприємство "Хмельницьке спеціалізоване управління "Центростальконструкція" №129" про визнання дій протиправними та зобов'язання призначення пенсії за віком на пільгових умовах,
в травні 2016 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, третя особа без самостійних вимог-Дочірнє підприємство "Хмельницьке спеціалізоване управління "Центростальконструкція" №129" про визнання дій протиправними та зобов'язання призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23.12.2016 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Позивач у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що позивач - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в період часу:
- з 18.03.1981 року по 25.02.1982 року працював на Хмельницькому СМУ-350 електрозварником 4 розряду з шкідливими і небезпечними умовами праці;
- з 18.03.1982 року прийнятий по переводу з Хмельницького СМУ-350 на посаду електрозварника 4 розряду в Хмельницьке СУ "Стальконструкція" № 129;
- 30.09.1985 року позивачу був присвоєний 5 розряд електрогазозварника;
- 08.02.1990 року позивач був переведений бригадиром монтажників сталевих і залізобетонних конструкцій 4 розряду;
- 02.03.2002 року Хмельницьке СУ "Стальконструкція" було перейменовано в дочірнє підприємство "Хмельницьке спеціалізоване управління "Центростальконструкція" № 129 ВАТ "Центростальконструкція".
- 12.07.2004 року позивачу був присвоєний 5 розряд електрогазозварника ручного зварювання;
- 29.06.2011 року був звільнений з роботи за власним бажанням;
- з 15.02.2013 року по 30.09.2013 року та з 22.10.2013 року по даний час працює на посаді електрозварника ручного зварювання в ТДВ "Хмельницькзалізобетон".
Слід зазначити, що спеціальний пільговий стаж позивача згідно записів в трудовій книжці складає 33 роки 8 місяців 23 дні.
Колегія суддів звертає увагу на те, що на всіх означених посадах позивач працював на умовах повного робочого дня і вони відносяться до розділу XXXII "Загальної професії" Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 та постанови Kабінету Mіністрів України № 162 від 16.01.2003 року № 36, що зокрема підтверджується записами в трудовій книжці ОСОБА_3
Таким чином, колегія суддів вважає, що виконувана позивачем робота на посаді електрогазозварника у період з 18.03.1982 року по 07.02.1990 року та робота на посаді бригадира монтажників сталевих і залізобетонних конструкцій за період 08.02.1990 року по 21.08.1992 року зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 розділу XXXII "Загальної професії" Списку № 2 виробництв, робіт. професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 без урахування результатів атестації робочих місць за умовами праці відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Судом першої інстанції також встановлено, що 02.03.2002 року Хмельницьке СУ "Стальконструкція" було перейменовано в дочірнє підприємство "Хмельницьке спеціалізоване управління "Центростальконструкція" № 129 ВАТ "Центростальконструкція".
12.07.2004 року позивачу був присвоєний 5 розряд електрогазозварника ручного зварювання, а 29.06.2011 року він був звільнений з роботи за власним бажанням.
Враховуючи те, що означений період підтверджується наказом № 19 від 06.05.2005 року дочірнього підприємства "Хмельницьке спеціалізоване управління "Центростальконструкція" №129, він підлягає зарахуванню до стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за наслідками проведеної атестації робочих місць за умовами праці для визначення права робітників на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2.
Наказ № 19 від 06.05.2005 року не скасований, є чинним, тому результати атестації підлягають врахуванню при обрахунку пільгового стажу.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо правомірності та обґрунтованості зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_3 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, затвердженим постановою Kабінету Mіністрів України від 11.03.1994 року № 162 згідно ст. 13 п. "б" Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її апеляційного розгляду, а відтак відсутні підстави для її задоволення.
Відповідно ч. 1 ст. 200 КАС, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 10 лютого 2017 року.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Загороднюк А.Г. Драчук Т. О.