Справа № 718/2062/16-а
Головуючий у 1-й інстанції: Олексюк Т.І.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
09 лютого 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області на постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області про скасування рішення про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання призначити пенсію,
в жовтні 2016 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Кіцманського районного суду Чернівецької області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області про скасування рішення про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання призначити пенсію.
Постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24.10.2016 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами адміністративної справи. Разом з тим, до початку судового розгляду справи, позивач надав суду заяву про розгляд справи без участі його представника, а відповідач надав додаткові пояснення, в яких не заперечує проти розгляду справи без її участі.
Згідно з ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що - ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2.
Згідно військового квитка № НОМЕР_1 ОСОБА_1 в період з 07.08.1987 року по 02.10.1987 року він виконував урядове завдання по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Як вбачається з архівної довідки від 05.03.1993 року за № 24/7250, ОСОБА_1 виконував завдання по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження 57 днів, з них у промзоні 20 днів.
16.12.1993 року ОСОБА_1 був наданий статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 та видано посвідчення серії НОМЕР_2 Чернівецькою обласною державною адміністрацією.
09.06.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Кіцманському районі Чернівецької області про призначення пенсії за віком.
Однак, 24.06.2016 року йому було відмовлено з тих підстав, що він у 1987 році працював у зоні відчуження менше 14 днів.
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року за № 51, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-ХІІ) особи, які проживали або працювали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для отримання державних пенсій. Зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року - не менш, ніж 5 календарних днів, передбачено зменшення віку на 10 років.
Згідно ст. 10 Закону № 796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
На підставі ч. 4 ст. 14 Закону № 796-ХІІ визначаються категорії постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи осіб для встановлення пільг і компенсацій, до таких категорій належать, зокрема: громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 2 Порядку визначення категорій громадяни із числа тих, які брали участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, відносяться, зокрема, до категорії 2 учасники випробувань ядерної зброї в атмосфері, бойових радіоактивних речовин і учасники військових навчань із застосуванням такої зброї та ліквідації наслідків ядерних аварій. Цією нормою теж не передбачено додаткових вимог щодо учасників ліквідації наслідків ядерних аварій.
Відповідно до ст. 65 Закону № 796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС України, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених приписів Закону № 796-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року за № 51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким урегульовано правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Абзацом третім пункту 10 вказаного Порядку в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що видача посвідчень провадиться Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання громадян.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 18.06.1991 року за №44 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС провадилася на підставі одного з таких документів: посвідчення про відрядження в зону відчуження; військового білета з відміткою про участь в ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження; трудової книжки із записом, що засвідчує роботу в зоні відчуження; табеля обліку робочого часу в зоні відчуження; довідки про право на підвищену оплату праці за роботу в населених пунктах, розташованих у зоні відчуження; довідки, що дає право на пільгову пенсію за роботу у відповідних зонах небезпеки у 19861988 роках; посвідчення, виданого згідно із спільною постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 02.07.1990 року за № 148.
Порядком видачі посвідчень дещо змінено порядок видачі посвідчення учасникам ліквідації наслідків аварії та їх видачі. Вони здійснюються на підставі одного з таких документів: - посвідчення про відрядження в зону відчуження; - військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; - довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Стаття 15 Закону № 796-ХІІ передбачає, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення місцевими Радами народних депутатів на цих територіях.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем надано необхідні документи та такі, що вимагаються законом для встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії, підтвердження його перебування в зоні по ліквідації аварії.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її апеляційного розгляду, а відтак відсутні підстави для її задоволення.
Відповідно ч. 1 ст. 200 КАС, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кіцманському районі Чернівецької області залишити без задоволення, а постанову Кіцманського районного суду Чернівецької області від 24 жовтня 2016 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 10 лютого 2017 року.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О. Загороднюк А.Г.