14.02.2017 р.Справа № 536/1896/16-а
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Яковенка М.М.
суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.
секретарі судового засідання: Жданюк А.О.
за участю третьої особи та його представника: ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30 листопада 2016 року про відмову у відкритті провадження по справі № 536/1896/16-а за позовом ОСОБА_3 до Недогарківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, третя особа ОСОБА_1 про визнання рішень суб'єкта владних повноважень протиправними та їх скасування,
Позивач, ОСОБА_3 29 листопада 2016 року звернулася в Кременчуцький районний суд Полтавської області з позовною заявою до Недогарківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, в якому просила суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Недогарківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 22 травня 2015 року «Про наслідки розгляду заяв громадян» у частині відмови ОСОБА_3 в наданні земельної ділянки в районі обслуговуючого кооперативу об'єднання садівників «Простоквашино» та в частині виділення ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,5940 га.;
визнати протиправним та скасувати рішення Недогарківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області від 22 травня 2015 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1.»..
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30 листопада 2016 року відмовлено у відкритті провадження.
Позивач ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_1 не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просили ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Апелянти, з огляду на практику та висновки ВСУ наголошують на тому, що зазначені позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Третя особа та її представник наполягали на задоволенні апеляційної скарги.
Інші представники сторін в судове засідання не з'явились. Їх неявка не є перешкодою для вирішення спірного процесуального питання за наявними у справі документами.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити з наступних підстав.
Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції виходив з того, що зазначений позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а тому відповідно до п.1 ч.1 та ч.6 статті 109 КАС України існують підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Здійснюючи апеляційний перегляд колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України (далі ЗК) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Частиною першою статті 122 ЗК передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, абоза результатами аукціону (частина перша статті 116 ЗК).
За правилами частини першої статті 123 ЗК надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, передбачених статтею 122 цього Кодексу.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина друга статті 123 ЗК).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина третя статті 123 ЗК).
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею186 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 ЗК).
Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Аналіз наведених норм права у взаємозв'язку дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування (оренду) громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у користування (оренду) зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких визначені в статті 123 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду).
Отже, висновок суду у справі, що розглядається, предметом якої є рішення Недогарківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо відмови ОСОБА_3 в наданні земельної ділянки в районі обслуговуючого кооперативу об'єднання садівників «Простоквашино» та в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянці ОСОБА_1, в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.
Крім того, при вирішенні спірного питання суд першої інстанції безпідставно не врахував правові висновки Верховного суду України (від 07.06.2016 року, 19.01.2016 року) з цього приводу, які наведені в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що через неналежне врахування обставин справи, надання неналежної їм оцінки, призвело до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду 30.11.2016 р., якою відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_3 підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30 листопада 2016 року по справі № 536/1896/16-а - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
У повному обсязі складена 15 лютого 2017 року.
Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М.
Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.