15 лютого 2017 р.Справа № 816/2195/16
Суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Дюкарєва С.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2017р. по справі № 816/2195/16
за позовом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України
до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Ніколь" третя особа: Державна фіскальна служба України
про продовження дії спеціальної санкції,
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2017р. відмовлено у задоволенні позову Міністерства економічного розвитку та торгівлі України до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Ніколь" третя особа: Державна фіскальна служба України про продовження дії спеціальної санкції.
На зазначену постанову суду Державною фіскальною службою України подано апеляційну скаргу.
Подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ч. 6 ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору. В апеляційній скарзі, з посиланням на ч. 1 ст. 88 КАС України та ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги через відсутність фінансування відповідних статей видатків на сплату судового збору. Зазначено, що на час подання апеляційної скарги, кошти на рахунках ДФС України по коду бюджетної класифікації 2800 "Інші поточні видатки", з якого сплачується судовий збір відсутні.
Дослідивши заявлене клопотання суд дійшов висновку про його необґрунтованість з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" згідно якої, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, єдиною підставою для вчинення судом вказаних вище дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Разом з цим, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є, зокрема, підставою на відстрочення сплати судового збору. Таке ж право мають і бюджетні установи.
Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Слід зазначити, що пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким серед іншого скасовано встановлені раніше для Державної фінансової інспекції України та її територіальних органів пільги щодо сплати такого збору, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів.
При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Крім того, особа, що утримується за рахунок бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Разом з цим, жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість сплати судового збору на час подання апеляційної скарги та до ухвалення судового рішення у справі станом на дату звернення до суду з відповідним клопотанням, третьою особою до суду апеляційної скарги не додано, доказів відсутності коштів на рахунках ДФС апелянтом не надано.
Оскільки заявлене клопотання не містять вагомих доводів (підтверджених документально) неможливості сплати судового збору, вищевказане обумовлює відмову в задоволенні клопотання апелянта.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" апелянт не віднесений до осіб, звільнених від сплати судового збору, а тому судовий збір повинен бути сплачений на загальних умовах.
При цьому, сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 187 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до частини 6 статті 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ( в редакції чинній на час подання адміністративного позову), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно розміри та ставки судового збору встановлюються згідно із статтею 4 Закону України "Про судовий збір" та розраховуються відповідно до встановленого розміру мінімальної заробітної плати, станом на 1 січня календарного року.
Станом на 1 січня 2016 року, розмір мінімальної заробітної плати складав 1378 гривень.
Таким чином, оскільки ставка судового збору за подання даного адміністративного позову становить 1378,00 грн., судовий збір за подання даних апеляційної скарги підлягає сплаті у розмірі 1515,80 грн.
В порушення вищезазначених вимог Закону, скаржником не надано доказів на підтвердження сплати і зарахування до Державного бюджету судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір".
Згідно ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Частиною першою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові термін для виправлення вищезазначених недоліків.
Зазначені недоліки апеляційних скарг мають бути усунені шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду: оригіналу документу про доплату судового збору на реквізити: отримувач - УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173 у розмірі 1515,80 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.1 ст. 108, ч. 6 ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.01.2017р. по справі № 816/2195/16 за позовом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Ніколь" третя особа: Державна фіскальна служба України про продовження дії спеціальної санкції - залишити без руху.
Надати Державній фіскальній службі України строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити Державній фіскальній службі України, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя: (підпис) Дюкарєва С.В.