09 лютого 2017 р.Справа № 818/1188/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Чалого І.С.
Суддів: П'янової Я.В. , Зеленського В.В.
за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Лат" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2016р. по справі № 818/1188/16 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Лат" до Державної екологічної інспекції в Сумській області про визнання протиправним та скасування припису,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Біо Лат" (далі - ТОВ "Біо Лат", позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду та просить визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції в Сумській області (далі - відповідач) від 23.08.2016 № 38/06.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2016р. було відмовлено у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Лат" до Державної екологічної інспекції в Сумській області про визнання протиправним та скасування припису,
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2016р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2016р. без змін.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 09.02.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 02.08.2016 по 19.08.2016 інспекторами Державної екологічної інспекції у Сумській області Шерстюком М. М. та Шимко О. І. у присутності директора ТОВ "Біо Лат" Резніченка С. С. було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони земельних ресурсів, за результатами якої складено акт від 02.08.2016 (а.с. 10-21), в якому зафіксовано ряд порушень, та винесено припис від 23.08.2016 № 38/06 щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства (а.с. 28-29).
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що оскаржуваний припис відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні не підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.
Як вбачається з оскаржуваного припису, пунктом 2 прописано встановити на місцевості межові знаки, які мають були встановлені при проведенні зйомок земельних ділянок біля меж прибережно- захисних смуг водних об'єктів.
Судом першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що при обстеженні земельних ділянок, які використовує господарство встановлено факти самовільного зайняття прибережних захисних смуг водойм, їх розорювання та вирощування в них сільськогосподарських культур.
Так, земельна ділянка на території Салтиківської сільської ради площею 17,0025 га, межує з прибережною захисною смугою ставка. При замірах ширини прибережної захисної смуги - від урізу води до розораної земельної ділянки встановлено, що її ширина в натурі становить 35 м та не відповідає картографічному матеріалу договору оренди земельної ділянки.
При обстеженні прибережної захисної смуги водойми, що межує з земельною ділянкою площею 18,5039 га встановлено, що її ширина становить 25 м, половина її ширина розорана і на ній культивуються ранні зернові культури.
В той же час, відсутні всі межові знаки, встановлені при проведенні зйомок земельних ділянок та прийняті під охорону на підставі актів підписаних керівником підприємства, що є порушенням вимог ст. 89 Водного кодексу України, ст. 42 Закону України "Про охорону земель", ст, 125 Земельного кодексу України. Ст. 55 Закону України «Про землеустрій».
Відповідно ст. 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняються:
1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;
2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;
3) влаштування літніх таборів для худоби;
4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;
6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.
Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.
Як вбачається з оскаржуваного припису, пунктом 3 прописано винести в натурі на місцевості санітарно захисні зони артезіанських свердловин підприємства.
Так, в с. Сахни Конотопського району санітарна захисна зона артезіанської свердловини на місцевості не визначена, розорана та в ній вирощується кукурудза.
Згідно ст. 93 Водного кодексу України з метою охорони водних об'єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму.
Межі зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюються місцевими радами на їх території за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Режим зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року № 2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів» зони санітарної охорони водних об'єктів створюються на всіх господарсько-питних водопроводах незалежно від їх підпорядкованості або типу джерела водопостачання.
Відповідно ст.1 Водного кодексу України зона санітарної охорони - територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно- епідеміологічний режим з метою запобігання погіршення якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд.
Як вбачається з оскаржуваного припису, пунктом 4 прописано провести санітарно -технічний тампонаж свердловини на території господарського двору Сахнівського відділення. Представити акт тампонажу.
Так, на території господарського двору Сахнівського відділення виявлена незаконно пробурена свердловина, проектна документація на яку відсутня. Санітарна захисна зона свердловини не витримана, що може привести до забруднення підземних водоносних горизонтів. Використання води з даної свердловини є самовільним водокористуванням.
Відповідно ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.
Тампонування свердловин - нагнітання у свердловину спеціальних тампонажних розчинів з метою ліквідації ускладнень при бурінні в зонах поглинання, водоприпливів, кавернозних і тріщинуватих ділянках розрізу.
Згідно ч.З ст. 105 Водного кодексу України всі свердловини на воду, не придатні для експлуатації, покинуті спостережні та пошукові свердловини на всі види корисних копалин, а також вертикальні й інші гірничо-пошукові та експлуатаційні гірничі виробки і покинуті криниці повинні бути за тампоновані чи ліквідовані.
Відповідно ч.4 ст. 105 Водного кодексу України ліквідацію пошукових виробок та ліквідаційний тампонаж пошукових свердловин будь-якого призначення здійснюють організації, які виконують пошукові роботи, а непридатних і покинутих експлуатаційних та спостережних свердловин і виробок - організації, на балансі яких вони знаходяться.
Як вбачається з оскаржуваного припису, пунктом 5 прописано ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище твердих побутових відходів, біля їдальні за територією господарського двору. Розміри засміченої земельної ділянки 5 м на 2 м площею 10 м , товщина шару відходів 0,4м об'єм відходів 4 м3.
Відповідно до ст.35. Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані;
- дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;
- проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість грунтів;
- підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;
- дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;
- надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів;
- сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів;
- своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;
- забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні;
- забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;
- забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, -уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Згідно з ст. 46 Закону України «Про охорону земель» при здійсненні господарської діяльності, пов'язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються: виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними; максимальне збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіального розміщення об'єктів поводження з відходами; зняття родючого шару ґрунту, його складування, збереження та використання при рекультивації земель, покращенні малопродуктивних земель і благоустрої населених пунктів; запобігання негативному впливу об'єктів поводження з відходами, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів на ґрунтовий покрив прилеглих територій; рекультивація земельних ділянок після ліквідації об'єктів поводження з відходами.
Підприємства, установи та організації, а також громадяни, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення таких відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на землях природно- заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що можестворювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
У районах можливого забруднення земель небезпечними відходами, у тому числі аварійними, викидами від стаціонарних і пересувних джерел за рішенням місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування проводяться постійні або періодичні обстеження хімічного складу ґрунтів з метою виявлення та визначення їх негативного впливу на здоров'я людини, а також окремих видів природних ресурсів і довкілля в цілому.
Розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України «Про відходи».
Як було зазначено актом перевірки, територія господарського двору в с. Дубов'язівка забур'янена. Біля ємності для зберігання відпрацьованих мастил мають місце незначні розливи нафтопродуктів. Біля їдальні за територією господарського двору виявлене несанкціоноване сміттєзвалище твердих побутових відходів, тари та упаковки від продовольчих товарів та залишки харчових продуктів, що призвело до засмічення землі. Розмір засміченої земельної ділянки 5 м х 2 м площею 10 м2, товщина шару - відходів 0,4 м, об'єм відходів - 4 м3, заміри проводились металевою стрічкою № 23, яка пройшла повірку в установленому законом порядку. Із пояснень ОСОБА_4 (а.с. 87) сміттєзвалище утворене ТОВ "Біо Лат" внаслідок здійснення господарської діяльності їдальні.
Як вбачається з оскаржуваного припису, пунктом 6 прописано вирішити питання щодо зберігання мінеральних добрив в приміщенні, яке паспортизоване та пристосоване для даного зберігання .
Так, на території Сахнівського відділення встановлено факт зберігання мінеральних добрив у біг-бегах біля складського приміщення, яке не паспортизоване та не пристосоване для зберігання, що є порушенням ст. 11 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» та ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».
Згідно ст. 11 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» транспортування, зберігання, застосування, утилізація, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів та торгівля ними здійснюються відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством, санітарними правилами транспортування, зберігання і застосування пестицидів і агрохімікатів та іншими нормативними актами.
Як вбачається з оскаржуваного припису, пунктом 7 прописано ліквідувати несанкціоноване місце зберігання твердих побутових відходів на території зернового току в с. Сахни Конотопського району Сумської області.
Так, на території зернового току в с. Сахни виявлене складування твердих побутових відходів в місці не відведеному для цих цілей, що є порушенням вимог ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 17 , ст. 33 Закону України «Про відходи», ст. 35 Закону України «Про охорону земель».
Згідно з ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.
Відповідно до пункту "з" статті 17 Закону України "Про відходи" від 05.03.1998 № 187/98-ВР суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.
Відповідно до норм статті 33 "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).
На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.
Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.
Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для відходів, заявлених на одержання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.
Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.
Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.
Як вбачається з оскаржуваного припису, пунктом 8 прописано надати інформацію та копії документів відповідно до наданого запису від 19.08.2016 року р.
Судом першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що керівником ТОВ «Біо Лат» Резніченком С.С. на запит від 19.08.2016 року щодо надання документів дозвільного характеру в галузі охорони атмосферного повітря, водних ресурсів та поводження з відходами, даних документів надано не було, що є порушенням ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 8 "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Статтею 11 "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний, зокрема надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
На підставі вищевикладеного, колегія судів дійшла висновку, що відповідачем було доведено правомірність оскаржуваного припису, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Лат" залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2016р. по справі № 818/1188/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Чалий І.С.
Судді П'янова Я.В. Зеленський В.В.
Повний текст ухвали виготовлений 14.02.2017 р.