06 лютого 2017 р. Справа № 642/6237/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Бенедик А.П. , Мельнікової Л.В.
за участю секретаря судового засідання Жданюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 21.10.2016р. по справі № 642/6237/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України , Харківського обласного військового комісаріату
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
28.09.2016 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач-1), Харківського обласного військового комісаріату (далі - відповідач-2), в якому просить: визнати протиправним та скасувати п.2 протоколу №69 від 19.08.2016 року засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині що стосується позивача;
зобов'язати відповідача-1 вчинити дії щодо нарахування виплати позивачу одноразової грошової допомоги як особи, звільненої з військової служби, та якій встановлена інвалідність ІІ групи з 13.05.2015 року внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25.12.2013 року, з урахуванням рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99 правових висновків Верховного Суду України викладених у справах №21-446а14 від 18.11.2014 року; №21-135а15 від 21.04.2015 року; №21-563а14 від 10.03.2015 року, прийняте відповідне рішення, та надіслати рішення до Харківського обласного військового комісаріату для видання наказу про виплату одноразової грошової допомоги;
зобов'язати відповідача-2 з надходження коштів від Міністерства оборони України для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, видати наказ по Харківському обласному військовому комісаріату на виплату одноразової грошової допомоги позивачу та здійснити дану виплату;
зобов'язати відповідача-1 подати у місячний строк, після надання законної сили рішення суду, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 ст.267 КАС України.
Постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 21.10.2016 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано п.2 протоколу №69 від 19.08.2016 року засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині, що стосується позивача.
Зобов'язано відповідача-1 вчинити дії щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, як особі звільненій з військової служби, якій встановлена інвалідність ІІ групи з 13.05.2015 року внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» в порядку, встановленому постановою КМ України №975 від 25.12.2013 року, з урахуванням рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року №1-рп/99 правових висновків Верховного Суду України викладених у справах №21-446а14 від 18.11.2014 року; №21-135а15 від 21.04.2015 року; №21-563а14 від 10.03.2015 року, прийняте відповідне рішення, та надіслати рішення до Харківського обласного військового комісаріату для видання наказу про виплату одноразової грошової допомоги.
Зобов'язано відповідача-2 з надходження коштів від Міністерства оборони України для виплати позивачу одноразової грошової допомоги видати наказ по Харківському обласному військовому комісаріату на виплати одноразової грошової допомоги позивача та здійснити дану виплату.
Зобов'язано відповідача-1 подати у місячний строк, після надання законної сили рішення суду, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч.1 ст.267 КАС України.
Відповідач-1, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач-1 посилається на неврахування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги доводи суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач 15.03.2016 року подав заяву до Харківського обласного військового комісаріату про виплату йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням позивачу ІІ групи інвалідності з 13.05.2016 року.
24.03.2016 року Харківський обласний військовий комісаріат направив наведену вище заяву до Департаменту фінансів Міноборони щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
Рішенням комісії Міністерства оборони від 19.08.2016 року відповідно до пункту №2 протоколу №69 від 19.08.2016 року було відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу.
Позивач проходив службу в Збройних силах України з 05.08.1977 року по 12.07.1995 року і в період з 01.09.1984 року по 21.12.1985 року проходив службу в складі обмеженого континенту радянських військ в республіці Афганістан, в період з 13.05.1986 року по 18.05.1986 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Свідоцтвом про хворобу в/ч А-3306 №124/2561 від 23.03.1995 року, за своїм станом здоров'я позивач був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним другого ступеня у воєнний час.
16.10.1995 року на підставі первинного огляду, позивач визнаний інвалідом ІІІ групи до 01.11.2003 року.
18.10.1995 року позивач отримав від Харківської обласної дирекції Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» суму 1300 грн державного обов'язкового страхування у розмірі 20% втрати працездатності, відповідно до Закону України від 20.12.1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Судом першої інстанції позовні вимоги задоволено, та зроблений висновок про те, що позивачу з 01.11.2006 року по 01.11.2009 року була встановлена інвалідність ІІІ групи на підставі довідки до акта огляду МСЕК від 25.09.2009 року серії ХАР-05 №024405, та з 01.11.2009 року була встановлена інвалідність ІІІ групи безстроково на підставі довідки до акта огляду МСЕК від 30.09.2009 року серія ХАР-08 №021748, однак з заявами про отримання одноразової грошової допомоги на підставі довідок до акта огляду МСЕК від 25.09.2009 року та від 30.09.2009 року позивач не звертався до Харківського обласного військового комісаріату, та одноразову грошову допомогу не отримував.
Крім цього, судом першої інстанції був зроблений висновок про те, що днем виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги є дата - 13.05.2015 року, оскільки ця дата зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії як час, з якого позивачу при огляді встановлена ІІ група інвалідності.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
В силу приписів частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу в межах позовних вимог що стосуються відповідача-1.
У відповідності до ст. 41 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».
Згідно зі ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» (в редакції що діяла на час звільнення позивача з лав Збройних Сил України), військовослужбовці, а також військовозобов'язані, призвані на збори, підлягають державному-обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті, а також; в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних в період проходження служби (зборів) у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності. Умови страхування і порядок виплат страхових сум встановлюється Кабінетом Міністрів України. Вказана норма втратила чинність з 01.01.2007 року.
04.07.2012 року Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» були внесені зміни до ст.16 вищевказаного закону. Зміни набрали чинності з 01.01.2014р.
В новій редакції ч.1 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин стосовно ІІ-ї групи інвалідності).
Частиною 2 ст. 16-2 та частиною 9 ст. 16-3 зазначеного закону, Постановою КМ України від 25.12.2013р. № 975, затверджено «Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».
Відповідно до п. 3 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та пп.1п.6 Порядку № 975 визначено що, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
У відповідності до пп. «б» ч.1 ст.16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» та до абз. 3 пп.1п.6 Порядку №975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Матеріали справи свідчать про те, що підставою для відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги став висновок про те, що не здійснюються вказані виплати для осіб, які звільнені з військової служби та інвалідність, яким встановлено до набуття чинності Закону України від 04.04.2006 року №3597-IV «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, оскільки згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили в часі.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що призначення інвалідності позивачу відбулось 16.10.1995 року, про що свідчить довідка МСЕК серії 2-18АБ №131930, де у графі огляд вказано «первично».
Відповідно до довідки МСЕК серії ХАР № 026775 дата огляду 09.11.2000 року, дана графа містить підставу для огляду - по строку.
Відповідно до довідки МСЕК серії ХАР-03 № 003006 дата огляду 15.10.2003 року, дана графа містить підставу для огляду - по строку, позивач визнаний інвалідом ІІІ групи з 01.11.2003 року до 01.11.2006 року.
Відповідно до довідки МСЕК серії ХАР-05 № 024405 дата огляду 25.09.2006 року на підставі огляду по строку, позивач визнаний інвалідом ІІІ групи з 01.11.2006 року до 01.11.2009 року.
Відповідно до довідки МСЕК серії ХАР-08 № 021748 дата огляду 30.09.2009 року на підставі огляду по строку, позивач визнаний інвалідом ІІІ групи безстроково з 01.11.2009 року.
Відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААВ № 630848 дата огляду 13.05.2015 року міжрайонною радіологічною медико-соціальною експертною комісією №2 на підставі огляду по погіршенню здоров'я, позивач визнаний інвалідом ІІ групи безстроково з 13.05.2015 року.
Викладені вище норми статті 16 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» передбачає отримання вказаної грошової допомоги під час саме встановлення інвалідності.
За наведених обставин, колегія суддів не вважає правильним застосуванням судом першої інстанції норм статті 16 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців», та зроблений висновок про протиправність оскаржуваного рішення відповідача-1.
Окрім цього, колегія суддів зауважує на тому, що судом першої інстанції не були прийняти до уваги правила частини 2 статті 24 КАС України, та справа розглянута одноособово.
Так, наведена вище стаття каже, що адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.
Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, та вважає необхідним відмовити у задоволенні даної частини позову що стосуються відповідача-1.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблені висновки стосовно двох відповідачів, але апеляційне провадження було відкрито за апеляційною скаргою відповідача-1, тому судове рішення слід скасувати лише в частині, що стосується його, в іншій частині слід залишити без змін.
Судом першої інстанції зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, порушені норми статті 16 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців», порушені норми процесуального права, зокрема, ч.1 ст.24 КАС України, тому судове рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.
Згідно до п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 21.10.2016р. по справі № 642/6237/16-а скасувати в частині задоволення позову про: визнання протиправним та скасування п.2 протоколу №69 від 19.08.2016 року засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині що стосується ОСОБА_1;
зобов'язання Міністерство оборони України (код 00034022) вчинити дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, як особі звільненій з військової служби, якій встановлена інвалідність ІІ групи з 13.05.2015 року внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» в порядку, встановленому постановою Кабінет Міністрів України №975 від 25.12.2013 року;
зобов'язання Міністерство оборони України прийняти відповідне рішення, та надіслати це рішення Харківському обласному військовому комісаріату;
зобов'язання Міністерство оборони України подати у місячний строк, після набрання законної сили постановою суду по справі № 642/6237/16-а, подати звіт про виконання судового рішення, відповідно до ч.1 ст.267 КАС України.
В цій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
В іншій частині постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 21.10.2016 року по справі №642/6237/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Донець Л.О.
Судді Бенедик А.П. Мельнікова Л.В.
Повний текст постанови виготовлений 13.02.2017 р.