15 лютого 2017 р. Справа № 876/616/17
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Кузьмича С.М. та Бруновської Н.В.,
з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - ОСОБА_1;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Збаразького районного суду Тернопільської обл. від 16.12.2016р. про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Інспектора Збаразького відділення поліції Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській обл. Дунайчика Олександра Олександровича та Заступника начальника Збаразького відділення поліції Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській обл. Герасиміва Володимира Михайловича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Оскаржуваною ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської обл. від 16.12.2016р. повернуто позивачу ОСОБА_1 в порядку п.1 ч.3 ст.108 КАС України її позовну заяву до Інспектора Збаразького відділення поліції Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській обл. Дунайчика О.О. та Заступника начальника Збаразького відділення поліції Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській обл. Герасиміва В.М. про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення (а.с.30 і на звороті).
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржила позивач ОСОБА_1, яка у апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в новому складі, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви (а.с.33-35).
Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху апелянтом (позивачем) були надані відповідні уточнення до позову, однак такі не були враховані судом. Також такими діями суд фактично позбавив її права на судовий захист.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, 30.11.2016р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила скасувати постанову серії АА № 382416 від 22.11.2016р. про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП, яка складена відповідачами Інспектором Збаразького відділення поліції Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській обл. Дунайчиком О.О. та Заступником начальника Збаразького відділення поліції Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській обл. Герасимівим В.М. (а.с.1-5).
Ухвалою суду від 05.12.2016р. залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху, оскільки така не відповідає вимогам ст.106 КАС України, зокрема, позов заявлено не до суб'єкта владних повноважень, а до працівників Збаразького відділення поліції Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській обл., які не мають статусу юридичної особи (а.с.16).
На виконання зазначеної ухвали та у визначені строки позивачем надано суду позовну заяву, в якій визначено відповідачем Збаразьке відділення поліції Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській обл. (а.с.24-27).
Відповідно до ухвали суду від 16.12.2016р. позовну заяву повернуто позивачу ОСОБА_1; підставою для повернення позовної заяви слугувало невиконання останньою вимог ухвали суду від 05.12.2016р. про залишення позовної заяви без руху, оскільки визначений відповідач - Збаразьке відділення поліції Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській обл. - також не має статусу юридичної особи (а.с.30).
Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.
Згідно ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:
1) постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом;
2) рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом;
3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.171-2 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом п'яти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п'ять днів.
Таким чином, позивач в установленому порядку звернулася до суду із позовом, в якому просила скасувати постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності.
На думку суду першої інстанції, позивачем невірно визначено відповідачів по справі (посадових осіб, які склали та винесли спірну постанову), через що подана заява була залишена без руху. На виконання вимог суду позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій відповідачем вказано Збаразьке відділення поліції Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській обл.
Разом з тим, вказаний відповідач також не є юридичною особою, а тому позовна заява була повернута позивачеві.
Виходячи із наведеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції помилково повернуто позовну заяву ОСОБА_1, оскільки питання неналежного відповідача підлягає вирішенню лише під час судового розгляду справи.
Зокрема, відповідно до ч.ч.1 і 3 ст.52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Таким чином, якщо під час судового розгляду суд дійде до висновку, що позов заявлено до неналежних відповідачів, він не позбавлений можливості вирішити питання про їх заміну або залучення до справи другого відповідача.
Наявність таких норм фактично унеможливлює вирішення питання стосовно неналежного відповідача на стадії відкриття провадження у справі, а тому судом першої інстанції передчасно викладені висновки з цього питання в процесуальних ухвалах до початку розгляду справи по суті.
За таких умов в суду першої інстанції не було достатніх і належних підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.3 ст.108 КАС України, а тому оскаржувана ухвала суду не відповідає вимогам закону.
Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, як винесена із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В частині заявлених апеляційних вимог щодо продовження розгляду справи в новому складі суду колегія суддів зазначає, що питання недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи врегульовані ст.28 КАС України, яка не відносить скасування ухвали про повернення позовної заяви до обставин, які унеможливлюють продовження розгляду справи попереднім складом суду.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204, п.6 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 211, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Ухвалу Збаразького районного суду Тернопільської обл. від 16.12.2016р. про повернення позовної заяви в адміністративній справі № 598/1754/16-а - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: С.М.Кузьмич
Н.В.Бруновська